У 2022 році понад 900 людей в Україні постраждали від використання Росією касетних боєприпасів
Джерело: AL Jazeera
За даними моніторингової групи, у 2022 році Україна зафіксувала понад 900 втрат від касетних боєприпасів через використання зброї Росією.
Коаліція з касетних боєприпасів (CMC) заявила в щорічному звіті, що після того, як Росія почала вторгнення в Україну, вона “широко” використовувала запаси старих та нещодавно розроблених касетних боєприпасів.
Загалом минулого року в Україні зафіксовано 916 загиблих і поранених від цієї зброї.
Ці жертви становлять переважну більшість глобальної цифри, яка зросла до 1172 у 2022 році. Це є найвище річне числом з моменту початку звітності CMC у 2010 році.
- Україна надсилає запити до США щодо постачання некерованих касетних реактивних боєприпасів M26 DCIPM для систем залпового вогню HIMARS та M270 MLRS. Вони вважаються ще більш досконалою версію за той тип касетних боєприпасів, що Україні споряджають зараз.
- Українські сили використовують надані США касетні боєприпаси в бойових діях проти Росії “належно” та “ефективно”, заявив 20 липня координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі, підтверджуючи, що Україна почала використовувати снаряди.
- Лідер меншості в Сенаті США Мітч Макконнелл заявив, що президент Джо Байден “зробив правильний вибір”, прийнявши рішення спорядити Україні касетні боєприпаси для протистояння військам РФ.
Після зустрічі “коаліції охочих” у Парижі канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що солдати бундесверу можуть увійти до складу міжнародних сил, котрі забезпечуватимуть гарантії безпеки для Києва в межах перемир’я з Росією.
Велика Британія та Франція створять військові бази в Україні у разі досягнення мирної угоди з Росією, заявив британський прем’єр-міністр Кір Стармер.
Під час саміту у Парижі союзники України планують узгодити обов’язкові зобов’язання щодо підтримки Києва у разі майбутнього збройного нападу Росії, мовиться у проєкті заяви, підготовленому до зустрічі.
Сили оборони України повідомили про ураження низки військових цілей противника у тимчасово окупованій Донеччині та Росії.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна отримала учасниця агентурної мережі ФСБ, яку викрили у жовтні 2024 року на Донеччині.