У 2022 році понад 900 людей в Україні постраждали від використання Росією касетних боєприпасів
Джерело: AL Jazeera
За даними моніторингової групи, у 2022 році Україна зафіксувала понад 900 втрат від касетних боєприпасів через використання зброї Росією.
Коаліція з касетних боєприпасів (CMC) заявила в щорічному звіті, що після того, як Росія почала вторгнення в Україну, вона “широко” використовувала запаси старих та нещодавно розроблених касетних боєприпасів.
Загалом минулого року в Україні зафіксовано 916 загиблих і поранених від цієї зброї.
Ці жертви становлять переважну більшість глобальної цифри, яка зросла до 1172 у 2022 році. Це є найвище річне числом з моменту початку звітності CMC у 2010 році.
- Україна надсилає запити до США щодо постачання некерованих касетних реактивних боєприпасів M26 DCIPM для систем залпового вогню HIMARS та M270 MLRS. Вони вважаються ще більш досконалою версію за той тип касетних боєприпасів, що Україні споряджають зараз.
- Українські сили використовують надані США касетні боєприпаси в бойових діях проти Росії “належно” та “ефективно”, заявив 20 липня координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі, підтверджуючи, що Україна почала використовувати снаряди.
- Лідер меншості в Сенаті США Мітч Макконнелл заявив, що президент Джо Байден “зробив правильний вибір”, прийнявши рішення спорядити Україні касетні боєприпаси для протистояння військам РФ.
Запорізька атомна електростанція цього тижня втратила зв’язок приблизно на 12 годин, що стало найбільш тривалим таким інцидентом від початку повномасштабного вторгнення.
28 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Швеція надасть Україні майже 400 мільйонів доларів в межах пакету військової допомоги.
Верховна Рада України 28 травня ратифікувала угоду про отримання кредиту Євросоюзу на €90 млрд та підтримала зміни до бюджету, котрі передбачають рекордне збільшення оборонних видатків.
Рада ЄС схвалила сьомий транш у межах європейського програми Ukraine Facility, що передбачає виплати Україні до 50 млрд євро у 2024-2027 роках.
Українська сторона продемонструвала європейським дипломатам окремі елементи російського ракетного комплексу “Орєшник”, що містить російські та білоруські компоненти, закликавши посилити санкційний тиск та обмежити доступ до іноземних складових.