У 2022 році понад 900 людей в Україні постраждали від використання Росією касетних боєприпасів
Джерело: AL Jazeera
За даними моніторингової групи, у 2022 році Україна зафіксувала понад 900 втрат від касетних боєприпасів через використання зброї Росією.
Коаліція з касетних боєприпасів (CMC) заявила в щорічному звіті, що після того, як Росія почала вторгнення в Україну, вона “широко” використовувала запаси старих та нещодавно розроблених касетних боєприпасів.
Загалом минулого року в Україні зафіксовано 916 загиблих і поранених від цієї зброї.
Ці жертви становлять переважну більшість глобальної цифри, яка зросла до 1172 у 2022 році. Це є найвище річне числом з моменту початку звітності CMC у 2010 році.
- Україна надсилає запити до США щодо постачання некерованих касетних реактивних боєприпасів M26 DCIPM для систем залпового вогню HIMARS та M270 MLRS. Вони вважаються ще більш досконалою версію за той тип касетних боєприпасів, що Україні споряджають зараз.
- Українські сили використовують надані США касетні боєприпаси в бойових діях проти Росії “належно” та “ефективно”, заявив 20 липня координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі, підтверджуючи, що Україна почала використовувати снаряди.
- Лідер меншості в Сенаті США Мітч Макконнелл заявив, що президент Джо Байден “зробив правильний вибір”, прийнявши рішення спорядити Україні касетні боєприпаси для протистояння військам РФ.
Триває 1523-тя доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,3 млн осіб.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 25 квітня. З початку доби відбулося 125 бойових зіткнень.
Заступник глави російського МЗС Олександр Панкін заявив, що Росія отримала запрошення взяти участь у саміті G20 на найвищому рівні, котрий відбудеться у грудні в Маямі.
Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.
Заклики російського глави Володимира Путіна до збільшення народжуваності, обмеження абортів і спроби нав’язування так званих “традиційних цінностей” не змогли змінити демографічну тенденцію в Росії, яка продовжує рухатися до глибокої кризи.