У 2022 році понад 900 людей в Україні постраждали від використання Росією касетних боєприпасів
Джерело: AL Jazeera
За даними моніторингової групи, у 2022 році Україна зафіксувала понад 900 втрат від касетних боєприпасів через використання зброї Росією.
Коаліція з касетних боєприпасів (CMC) заявила в щорічному звіті, що після того, як Росія почала вторгнення в Україну, вона “широко” використовувала запаси старих та нещодавно розроблених касетних боєприпасів.
Загалом минулого року в Україні зафіксовано 916 загиблих і поранених від цієї зброї.
Ці жертви становлять переважну більшість глобальної цифри, яка зросла до 1172 у 2022 році. Це є найвище річне числом з моменту початку звітності CMC у 2010 році.
- Україна надсилає запити до США щодо постачання некерованих касетних реактивних боєприпасів M26 DCIPM для систем залпового вогню HIMARS та M270 MLRS. Вони вважаються ще більш досконалою версію за той тип касетних боєприпасів, що Україні споряджають зараз.
- Українські сили використовують надані США касетні боєприпаси в бойових діях проти Росії “належно” та “ефективно”, заявив 20 липня координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі, підтверджуючи, що Україна почала використовувати снаряди.
- Лідер меншості в Сенаті США Мітч Макконнелл заявив, що президент Джо Байден “зробив правильний вибір”, прийнявши рішення спорядити Україні касетні боєприпаси для протистояння військам РФ.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.