У 2022 році понад 900 людей в Україні постраждали від використання Росією касетних боєприпасів
Джерело: AL Jazeera
За даними моніторингової групи, у 2022 році Україна зафіксувала понад 900 втрат від касетних боєприпасів через використання зброї Росією.
Коаліція з касетних боєприпасів (CMC) заявила в щорічному звіті, що після того, як Росія почала вторгнення в Україну, вона “широко” використовувала запаси старих та нещодавно розроблених касетних боєприпасів.
Загалом минулого року в Україні зафіксовано 916 загиблих і поранених від цієї зброї.
Ці жертви становлять переважну більшість глобальної цифри, яка зросла до 1172 у 2022 році. Це є найвище річне числом з моменту початку звітності CMC у 2010 році.
- Україна надсилає запити до США щодо постачання некерованих касетних реактивних боєприпасів M26 DCIPM для систем залпового вогню HIMARS та M270 MLRS. Вони вважаються ще більш досконалою версію за той тип касетних боєприпасів, що Україні споряджають зараз.
- Українські сили використовують надані США касетні боєприпаси в бойових діях проти Росії “належно” та “ефективно”, заявив 20 липня координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі, підтверджуючи, що Україна почала використовувати снаряди.
- Лідер меншості в Сенаті США Мітч Макконнелл заявив, що президент Джо Байден “зробив правильний вибір”, прийнявши рішення спорядити Україні касетні боєприпаси для протистояння військам РФ.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.