У 2024 році Україна зазнавати складніших кібератак з боку РФ – Держспецзв’язку

Джерело: Держспецзв’язку

Фахівець Урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA Назар Тимошик заявив, що наступного року Україна має бути готовою до більш складних кібератак з боку російського агресора, серед іншого – із застосуванням штучного інтелекту.

За його словами, противник активно залучає молодь і готує нове покоління мотивованих хакерів, які в майбутньому стануть суб’єктами кіберзлочинності.

“Ми очікуємо, що атаки російських хакерських груп будуть складнішими, тому українські кіберзахисники – як спеціальних органів, так і бізнесу – мають бути до цього готовими”, – розповів Назар Тимошик, який презентував висновки та спостереження щодо свіжих змін у російських розвідувальних кіберопераціях на конференції SANS CyberThreat 2023 у Лондоні.

Він зазначив, що рівень кіберзахищеності в Україні від 2022 року значно покращився, серед іншого – за рахунок технічної допомоги західних країн та обміну інформацією. Водночас українські компанії почали фаховіше реагувати на кіберризики.

Назар Тимошик розповів учасникам заходу про зміну моделей поведінки, цілей і можливостей російського уряду та підконтрольних йому груп хакерів, яка відбулася в першій половині 2023 року.

“Ми дуже вдячні нашим британським партнерам за запрошення та можливість взяти участь у конференції. Це незабутній досвід, який зміцнив нашу співпрацю та сприяв розвитку кібербезпеки в Україні та в усьому світі”, – зазначив Назар Тимошик.

Довідково. Конференцію CyberThreat 2023 проведено Інститутом передових технологій Escal (SANS) та Національним центром кібербезпеки Великої Британії. CyberThreat 2023 надає змогу фахівцям розвинути навички та краще розуміти, синтезувати та використовувати складні сценарії атак, здійснювати оперативну та стратегічну розвідку загроз і джерела збору даних противника.

5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.

На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.

До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.