У Берліні готують новий план оборони Німеччини
Джерело: DW
25 січня у Берліні відбудеться симпозіум, на якому обговорюватиметься новий оперативний план з оборони Німеччини (OPLAN), який розробляється на випадок зростання напруженості та необхідності оборони країни, інформує начальник штабу територіальної оборони Бундесверу генерал-лейтенант Андре Бодеман.
Німеччина вживає заходів щодо вдосконалення системи національної оборони та покращує взаємодію Бундесверу з органами безпеки, організаціями боротьби зі стихійними лихами та військово-промисловими компаніями.
Детальний план, що містить сотні сторінок, має бути готовим до кінця березня. Цілком секретний документ прописує дії окремих органів прокуратури та установ за необхідності оборони. У засіданні серед іншого братимуть участь представники поліції, цивільної оборони, Служби технічної допомоги Німеччини (THW), науковці, представники енергетичної та логістичної галузей, а також країн-союзників.
Тим самим Німеччина вперше з часів холодної війни матиме сучасний і великий план оборони. Нинішній розклад сил у Європі кардинально відрізняється від 30 років тому, що існував, коли ФРН перебувала на східному кордоні оборонного альянсу. Тепер Німеччина знаходиться в тиловій зоні і її завдання у разі нападу на союзників по НАТО входитиме підтримка маршрутів розгортання сил і постачання.
У бундесвері виділяють чотири види погроз, частина з яких спостерігається вже зараз. Мовиться про фейкові новини та дезінформацію, за допомогою якого ворог намагається вплинути на рішення влади, громадську думку та ЗМІ. Крім того, очікується продовження кібератак на енергетичні та телекомунікаційні компанії, а також цілеспрямоване шпигунство.
Четвертий вид погроз, проти яких нам необхідно вже зараз озброюватися, це, безсумнівно, диверсії, зокрема з боку спецназу, нерегулярних сил, які спробують вивести що-небудь з ладу, щоб тим самим ускладнити або запобігти розгортанню військ, — заявив Бодеман. Крім того, критично важлива інфраструктура може стати ціллю атаки із застосуванням балістичних ракет, і Німеччина працює над створенням захисту від таких атак, додав генерал.
У червні в Німеччині на тлі російської агресії проти України була вперше прийнята національна стратегія безпеки.
Ми непохитно віддані НАТО та ЄС і зміцнюємо Бундесвер, — наголошується в документі.
Зауважимо, раніше у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
- Багато структур у Бундесвері унеможливлюють цілеспрямовані рішення, критикує генеральний інспектор генерал-лейтенант Карстен Бреєр, вказавши, що бачить недоліки у підготовці Збройних сил Німеччини для оборони країни та НАТО.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
- Російські спецслужби прагнули проводити операцію щодо перешкоджання вступу Фінляндії та Швеції до НАТО, використовуючи різні заходи, такі як організація демонстрацій.
- 29 листопада 2023 року під час засідання Ради Україна-НАТО затверджено річну програму, спрямовану на підготовку України до членства в Альянсі.
Росія зможе зберегти нинішні масштаби бойових дій в Україні принаймні до 2027 року. Така оцінка можливостей Москви надана НАТО під час саміту в Гаазі.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна має значний прогрес щодо очищення українських земель від вибухонебезпечних предметів. Одночасно глава уряду акцентував увагу на викликах, які потребують реагування.
24 червня президент Володимир Зеленський провів зустріч з главою Франції Емманюелем Макроном, під час якої сторони обговорили посилення оборонної співпраці, зокрема постачання винищувачів Mirage, спільне виробництво дронів-перехоплювачів і запровадження нових санкцій проти Росії.
Центральний районний суд Дніпра обрав запобіжні заходи трьом фігурантам справи про фіктивну службу в ЗСУ. Депутатку Дніпропетровської облради взяли під варту за фейкову службу у ЗСУ.
Україна та Велика Британія запускають ініціативу зі спільного виробництва дронів для Сил оборони. Відповідної домовленості досягли президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Кір Стармер 23 червня.