У Франції дозволять поліції шпигувати через камери смартфонів
Французькі законодавці схвалили законопроєкт про реформу системи правосуддя, згідно з яким поліція має право доступу до мобільних телефонів та інших гаджетів підозрюваних у тяжких злочинах з метою визначення їхньої геолокації та дистанційної активації відеокамери та диктофона для стеження.
У виданні пояснили, що застосовувати цей інструмент планують лише для підозрюваних за кримінальними статтями, які передбачають не менше п’яти років позбавлення волі, зокрема це стосується тероризму та організованої злочинності.
Міністр юстиції Ерік Дюпон-Моретті запевнив, що нововведення торкнеться лише “десятків випадків на рік”.
Зазначається, що кожна дія поліціянтів щодо дистанційного доступу до гаджетів підозрюваних повинна бути схвалена суддею, а загальна тривалість стеження не може перевищувати шести місяців.
При цьому представники окремих професій, зокрема лікарі, журналісти, адвокати, судді та члени парламенту, не будуть законними об’єктами стеження.
Своєю чергою, у травні група захисту цифрових прав La Quadrature du Net заявила, що законопроєкт “викликає серйозну занепокоєність у зв’язку з порушенням фундаментальних свобод”. Правозахисники згадали права на безпеку, приватне життя, приватне листування та вільне пересування.
За словами Дюпон-Моретті, Франція далека від тоталітаризму “1984 року” – роману Джорджа Орвелла про суспільство, яке перебуває під тотальним стеженням. “Закон врятує життя людей”, – резюмував він.
- У Польщі затримано громадянина України через підозру у роботі в шпигунській мережі на користь Росії. Він перебуває у Польщі з 2019 року.
22 вересня країни ЄС домовилися виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій. Водночас обмеження щодо близько 3000 інших фізичних та юридичних осіб продовжать ще на три роки.
Українська тенісистка Олександра Олійникова після перемоги в першому колі турніру WTA 500 у Сінгапурі звернулася до міжнародної аудиторії із закликом поширювати інформацію про гуманітарну ситуацію в окупованих Олешках.
Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.
Петро Порошенко запропонував перерозподілити у проєкті державного бюджету на 2027 рік щонайменше 500 млрд грн на користь Сил оборони. Серед його пропозицій – скорочення низки цивільних програм, індексація грошового забезпечення військових і передача 30% військового ПДФО безпосередньо бригадам.
Уряд Японії має намір вивчити можливе використання людиноподібних роботів в оборонному секторі для виконання у тилу завдань з охорони баз або транспортування вантажів.