У Франції дозволять поліції шпигувати через камери смартфонів

Джерело: Le Monde

Французькі законодавці схвалили законопроєкт про реформу системи правосуддя, згідно з яким поліція має право доступу до мобільних телефонів та інших гаджетів підозрюваних у тяжких злочинах з метою визначення їхньої геолокації та дистанційної активації відеокамери та диктофона для стеження.

У виданні пояснили, що застосовувати цей інструмент планують лише для підозрюваних за кримінальними статтями, які передбачають не менше п’яти років позбавлення волі, зокрема це стосується тероризму та організованої злочинності.

Міністр юстиції Ерік Дюпон-Моретті запевнив, що нововведення торкнеться лише “десятків випадків на рік”.

Зазначається, що кожна дія поліціянтів щодо дистанційного доступу до гаджетів підозрюваних повинна бути схвалена суддею, а загальна тривалість стеження не може перевищувати шести місяців.

При цьому представники окремих професій, зокрема лікарі, журналісти, адвокати, судді та члени парламенту, не будуть законними об’єктами стеження.

Своєю чергою, у травні група захисту цифрових прав La Quadrature du Net заявила, що законопроєкт “викликає серйозну занепокоєність у зв’язку з порушенням фундаментальних свобод”. Правозахисники згадали права на безпеку, приватне життя, приватне листування та вільне пересування.

За словами Дюпон-Моретті, Франція далека від тоталітаризму “1984 року” – роману Джорджа Орвелла про суспільство, яке перебуває під тотальним стеженням. “Закон врятує життя людей”, – резюмував він.

Король Великої Британії Чарльз III нещодавно презентував лімітовану серію колекційних плюшевих ведмедиків

Reuters розкрило пропозиції Кремля, які російський диктатор Володимир Путін та президент США Дональд Трамп обговорили на Алясці.

У Нідерландах лабораторія Clinical Diagnostics заплатила викуп кіберзлочинцям, які викрали особисті дані 485 тисяч пацієнток, котрі брали участь у національному скринінгу на рак шийки матки.

Сполучені Штати обговорювали використання російських атомних криголамів для підтримки розвитку газових та СПГ-проєктів на Алясці як однієї з можливих угод, які могли бути укладені на зустрічі президента США Дональда Трампа із російським диктатором Володимиром Путіним.

У ніч на 17 серпня безпілотники атакували залізничну станцію “Лиски” у Воронезькій області.