У Франції дозволять поліції шпигувати через камери смартфонів
Французькі законодавці схвалили законопроєкт про реформу системи правосуддя, згідно з яким поліція має право доступу до мобільних телефонів та інших гаджетів підозрюваних у тяжких злочинах з метою визначення їхньої геолокації та дистанційної активації відеокамери та диктофона для стеження.
У виданні пояснили, що застосовувати цей інструмент планують лише для підозрюваних за кримінальними статтями, які передбачають не менше п’яти років позбавлення волі, зокрема це стосується тероризму та організованої злочинності.
Міністр юстиції Ерік Дюпон-Моретті запевнив, що нововведення торкнеться лише “десятків випадків на рік”.
Зазначається, що кожна дія поліціянтів щодо дистанційного доступу до гаджетів підозрюваних повинна бути схвалена суддею, а загальна тривалість стеження не може перевищувати шести місяців.
При цьому представники окремих професій, зокрема лікарі, журналісти, адвокати, судді та члени парламенту, не будуть законними об’єктами стеження.
Своєю чергою, у травні група захисту цифрових прав La Quadrature du Net заявила, що законопроєкт “викликає серйозну занепокоєність у зв’язку з порушенням фундаментальних свобод”. Правозахисники згадали права на безпеку, приватне життя, приватне листування та вільне пересування.
За словами Дюпон-Моретті, Франція далека від тоталітаризму “1984 року” – роману Джорджа Орвелла про суспільство, яке перебуває під тотальним стеженням. “Закон врятує життя людей”, – резюмував він.
- У Польщі затримано громадянина України через підозру у роботі в шпигунській мережі на користь Росії. Він перебуває у Польщі з 2019 року.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.