У Франції закликали посилити моніторинг експорту російського газу до ЄС

Джерело: Financial Times

Попри зусилля ЄС із введення санкцій проти Росії для ослаблення її економіки, обсяги імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) із РФ продовжують зростати. Тож Франція запропонувала краще ідентифікувати постачальників російського газу в портах ЄС, щоб зупинити збільшення обсягів російського викопного палива.

Франція, спільно з іншими країнами, серед яких Австрія та Чехія, закликала Єврокомісію вимагати чіткого ідентифікування російських постачальників ЗПГ у портах ЄС для забезпечення більшої прозорості. Імпорт російського газу протягом першого півріччя 2024 року зріс на 11%, попри зусилля ЄС відмовитися від російських енергоносіїв.

Так, 87% імпорту припадало на Францію, Іспанію та Бельгію, водночас Франція подвоїла постачання. Тоді як Бельгія, навпаки, скоротила імпорт на 16%, вимагаючи підтвердження необхідності постачань для енергетичних потреб країн ЄС.

Однак цим зусиллям перешкоджає Угорщина, яка прагне зберегти існуючі угоди з “Газпромом” і продовжує опиратися санкціям.

Зокрема раніше стало відомо, що Угорщина та російський “Газпром” домовились про можливе збільшення постачання газу до країни. Міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив про це на газовому форумі в Санкт-Петербурзі.

Глава МЗС Угорщини зазначив, що ключовим кроком у гарантуванні енергетичної безпеки стало будівництво газопроводу “Турецький потік”, який постачає російський газ до Європи південним маршрутом.

Він зауважив, що без “Турецького потоку” Угорщина б опинилася у “величезній халепі” через можливе припинення транзиту газу через Україну з 1 січня. Завдяки 20 млн кубометрів газу на добу з “Турецького потоку” країна може закуповувати більше газу, ніж за весь минулий рік.

Разом з тим, російська держкорпорація “Газпром”, зазнавши рекордних за всю історію збитків, розпочала розпродаж елітної нерухомості, яка їй належить.

  • Україна не має наміру продовжувати контракт на транзит російського газу після завершення його дії у 2025 році. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.
  • 1 серпня речник Єврокомісії Балаш Ужвар заявив про відсутність ризиків для безпеки після санкцій України на транзит російської нафти до Словаччини та Угорщини.
  • Ми повідомляли, що Угорщина та Словаччина звернулися до Єврокомісії з проханням закликати Київ зняти санкції з “Лукойлу”. В ЄС відмовили. Після чого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Єврокомісія відповідальна за зупинку транзиту російської нафти, мовляв, аби “шантажувати дві країни, які відмовилися від постачання озброєння”.
  • Раніше глава уряду Денис Шмигаль повідомив про перебіг та результати низки переговорів із премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо стосовно транзиту російської нафти.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.