У Грузії тривають протести через закон про «іноагентів», силовики затримують демонстрантів

Джерело: “Радіо Свобода”, “Ехо Кавказу”

В Грузії продовжуються протести через ухвалення закону про “іноагентів”. Співробітники МВС Грузії зайняли територію перед будівлею парламенту та затримують демонстрантів.

Фото: Mariam Nikuradze/X

У відомстві стверджують, що мітинг біля будівлі законодавчого органу вийшов за межі норм, встановлених законом “Про збори та демонстрації”, і набув насильницького характеру. Відомо, що учасники мітингу пошкодили захисний залізний бар’єр, встановлений біля парламенту.

Учасники демонстрацій зазначають, що ухвалений закон є проросійським і може поставити під загрозу як права громадян, так і заявку країни на членство в ЄС.

Між силовиками й демонстрантами спалахнули сутички.

Нагадаємо, що сьогодні, 14 травня, парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.

Президент США Дональд Трамп намагався переконати американців, що його угода з Росією щодо дизельного пального сприятиме зниженню цін на пальне у США. Однак насправді ця домовленість більше схожа на спробу змусити Україну капітулювати.

Увечері 12 жовтня російські війська атакували Харків керованими боєприпасами типу «бандероль». Один із них влучив у житлову п’ятиповерхівку в Холодногірському районі. Відомо щонайменше про п’ятьох постраждалих, під завалами можуть перебувати люди.

Прокуратура Відня заявила, що підставою для затримання журналістів «Української правди» Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка стали свідчення очевидців, які нібито бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об’єктом.

На Тернопільщині чоловік у стані алкогольного сп’яніння зателефонував до поліції та зажадав приїзду правоохоронців, заявивши, що хоче влаштувати на них полювання. Він погрожував стріляти в поліцейських і стверджував, що має зброю.

Фінляндія частково укріпила кордон із Росією, проте наразі не планує будувати масштабні оборонні споруди, подібні до тих, які зводять Польща та країни Балтії. До таких заходів країна вдаватиметься лише за появи безпосередньої загрози нападу.