У Грузії відбулися жіночі марші протесту проти закону про «іноагентів»
Джерело: SOVA
У грузинській столиці Тбілісі та інших містах країни 20 квітня відбулися жіночі акції протесту проти “закону про іноагентів”.
Як розповіли у виданні, в столиці країни, як і в Горі, Марнеулі, Ахметі, Болнісі, Батумі, Озургеті, Цнорі, жінки вийшли, щоб висловити протест “російському закону”, що погіршить у разі ухвалення ситуацію з правами та свободами людини в Грузії.
Фото: SOVA
Фото: SOVA
Мітингувальники зібралися на площі Першої республіки та рушили у напрямку проспекту Руставелі — до будівлі, де 83 депутати підтримали документ “Про прозорість іноземного впливу” у першому читанні.
Фото: SOVA
У руках вони тримали транспаранти, прапори Грузії та ЄС. На плакатах — аргументи на противагу планам партії “Грузинська мрія”.
Організатори жіночої ходи наголосили, що ухвалення законопроєкту “Про прозорість іноземного впливу”, як і скасування гендерних квот для політичних партій, мають спільну мету – “зберегти владу, що становить ще більшу загрозу для усіх жінок, які мешкають у Грузії”.
- Парламент Грузії у першому читанні прийняв проєкт закону “Про прозорість іноземного впливу” (закон про “іноагентів”), проти якого грузини вже кілька днів поспіль виходять на протести.
Індія звернулася до США з проханням продовжити послаблення на імпорт російської нафти. Як повідомляють обізнані джерела, цей крок викликаний перебоями у постачанні енергоресурсів через війну в Ірані.
ШІ-асистент “Дія.AI” відтепер доступний не лише на порталі, а й у мобільному застосунку “Дія”.
Під час презентації Amazon для рекламодавців у Нью-Йорку Майкл Б. Джордан представив одразу кілька великих телевізійних проєктів, над якими працює як продюсер разом зі своєю компанією Outlier Society.
Міжнародний суд у Гаазі відмовив у достроковому звільненні колишнього генерала боснійських сербів Ратко Младича, засудженого за геноцид і злочини проти людяності. Попри важкий стан здоров’я, суд дійшов висновку, що він отримує необхідне лікування у Нідерландах.
За перші чотири місяці 2026 року компанії–нерезиденти, які надають електронні послуги українським користувачам, сплатили до держбюджету понад 6,9 млрд гривень так званого “податку на Google”.