Грузинський парламент ухвалив законопроєкт про «іноагентів» у першому читанні

Джерело: Ехо Кавказа

Парламент Грузії у першому читанні прийняв проєкт закону “Про прозорість іноземного впливу” (закон про “іноагентів”), проти якого грузини вже кілька днів поспіль виходять на протести.

Законопроєкт підтримали 83 грузинські парламентарі. Голосів проти не було.

Варто зауважити, що проти закону про “іноагентів” – не лише значна частина громадян Грузії, а й міжнародні партнери країни.

Грузинські законодавці вже ухвалювали цей закон у першому читанні рік тому, однак через двотижневі масові протести та сутички мітингарів з силовиками, законопроєкт було відкликано.

Критики порівнюють грузинський законопроєкт з російським законом про “іноагентів”, хоча грузинський уряд запевняє, що між ними немає нічого спільного.

Відповідно до грузинського законопроєкту, іноагентами вважатимуться некомерційні юридичні особи, ЗМІ, власники ЗМІ, якщо їх річний дохід на понад 20% складатиметься з іноземних джерел.

Якщо закон буде ухвалено, їм доведеться самостійно звернутися через Дім юстиції до Національного агентства публічного реєстру із заявою про реєстрацію як організації, яка відстоює інтереси іноземної сили.

За ухилення від реєстрації чи ненадання декларації про доходи передбачено штраф розміром 25 000 ларі. Якщо організація не виправить помилки, її оштрафують ще на 10 000 ларі. Повторне порушення загрожує штрафом у 20 000 ларі.

Суперечливим пунктом законопроєкту є те, що мін’юст Грузії матиме право провести моніторинг для “виявлення організації, яка провадить інтереси іноземної сили або для перевірки виконання будь-якої вимоги” закону. Підставою для моніторингу може стати письмова заява, яка є доносом.

Зауважимо, 15 квітня Комітет з юридичних питань парламенту Грузії підтримав законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, що за змістом ідентичний проєкту, ініційованому минулого року та відкликаному на тлі масових протестів.

Під час засідання комітету з юридичних питань парламенту сталася бійка, а громадські організації оголосили  акцію протесту. Під час засідання були присутні опозиційні депутати, але їм вимикали мікрофони, коли вони використовували термін “російський закон” і закликали правлячу партію відкликати законопроєкт.

Під час обговорення, коли депутат “Грузинської мрії” Мамука Мдинарадзе сперечався з представницею опозиційної партії “Лело”, лідер партії “Громадяни” Алеко Елісашвілі, як повідомляють, різко підскочив до нього та вдарив кулаком в обличчя.

За українськими оцінками, починаючи з 2014 року Росія вивезла щонайменше 20 000 дітей з України. Повернути вдалось лише 1400 з них.

Служба безпеки України затримала у Києві двох громадян Китайської Народної Республіки, які намагалися нелегально вивезти до Китаю секретну документацію про український ракетний комплекс “Нептун”.

Олександр Цивінський, який виграв конкурс на посаду очільника Бюро економічної безпеки (БЕБ) зреагував на рішення Кабміну відхилити його кандидатуру.

Як не було у Володимира Зеленського після лютого 22 року жодного шляху для збереження української державності, окрім як піти шляхом Петра Порошенка – сильна армія замість великого будівництва, українська мова замість “яка різниця” та українська церква замість російських агентів ФСБ у рясах, – так і не було у президента Дональда Трампа жодного вибору, як піти шляхом свого попередника Джозефа Байдена в питанні підтримки України.

Президент України Володимир Зеленський викликав бурю суперечок серед гравців вебсайту азартних ігор Polymarket. Суперечка виникла через питання, чи одягав Зеленський костюм після початку повномасштабної російсько-української війни, а на кону стоїть 210 млн доларів.