88% українців очікують на перезавантаження влади після війни – опитування КМІС
За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість українців очікують перезавантаження центральної влади після завершення війни.
Дослідження, проведене 7 травня – 3 червня 2026 року, показало, що 88% респондентів виступають за перезавантаження влади принаймні на одному рівні після війни. Соціологи наголошують, що йдеться саме про післявоєнний період, тоді як під час війни більшість громадян, за даними КМІС, не підтримує проведення виборів до її завершення.
Порівняно з попередніми роками, рівень запиту на оновлення влади зріс: три роки тому таких було 73%, тоді як нині – 88%.
Окремо зросла частка тих, хто очікує змін у різних гілках влади. Щодо парламенту цей показник підвищився з 69% до 83%, щодо уряду – з 47% до 74%, а щодо президента – з 23% до 67%.
Також соціологи проаналізували ставлення до перезавантаження влади на рівні президента залежно від рівня довіри до нього.
Зокрема, серед тих, хто повністю довіряє президенту, лише 33% вважають доцільним оновлення цієї посади після завершення війни. Відповідно, більшість у цій групі не підтримує ідею перезавантаження президентського рівня влади.
Серед тих, хто скоріше довіряє президенту, більшість (68%) очікують перезавантаження на цьому рівні після завершення війни. Натомість серед респондентів, які не довіряють президенту (як “скоріше не довіряють”, так і “зовсім не довіряють”), практично всі очікують змін після війни.
Соціологи зазначають, що ці результати узгоджуються з відповідями на інше запитання КМІС у квітні щодо бачення ролі Володимира Зеленського після війни. Тоді серед тих, хто повністю довіряв президенту, 70% хотіли б, щоб він залишився на посаді і після завершення війни. Серед тих, хто скоріше довіряє, таких було 28%, а серед тих, хто не довіряє – 1–2%.
Коментуючи результати, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що, з одного боку, більшість українців продовжують довіряти президенту Володимиру Зеленському, він залишається легітимним главою держави, а суспільство загалом не підтримує проведення виборів під час війни. Водночас наративи про його “нелегітимність” через відсутність виборів підтримує лише меншість, хоча такі настрої й зберігають певні ризики в інформаційному просторі.
З іншого боку, значна частина тих, хто довіряє президенту, є “державницьки” орієнтованими громадянами, які в умовах війни вважають важливим згуртування навколо інституції глави держави.
“Тобто вони вважають, що президента є за що критикувати (і більш чутливо реагують на, наприклад, гіпотетичні порушення розподілу повноважень), але уникають безкомпромісної боротьби з ним, оскільки пріоритетом є вистояти у війні. Але ці ж люди вже після війни, у мирний час, хочуть бачити президентом когось з нової генерації лідерів”, – зазначив Грушецький.
Опитування КМІС було проведено 7 травня-3 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю у всіх регіонах України, підконтрольних уряду.
У дослідженні взяли участь 1000 респондентів – громадян України віком від 18 років, які на момент опитування проживали на контрольованій урядом території.
За стандартних умов статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% – для 25%, 2,5% – для 10% і 1,8% – для 5%.
- Найкращий баланс довіри-недовіри отримав командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді: йому довіряють 70% опитаних, не довіряють – 7% (баланс становить +63%). Валерію Залужному довіряють 73%, не довіряють 21%, (баланс +52%). Кирилу Буданову довіряють 70%, не довіряють 22% (баланс +48%).
У ніч проти 20 жовтня російські безпілотники атакували Тернопільську область. Унаслідок ударів пошкоджень зазнали три об’єкти енергетичної інфраструктури в Кременецькому районі та приватні домогосподарства в Чортківському районі.
Міський голова Києва Віталій Кличко закликав європейські країни до солідарності з Україною в боротьбі проти російського вторгнення. Він заявив, що російські атаки посилюються, а президент РФ Володимир Путін намагається змусити українців залишати свої міста та домогтися капітуляції України.
Уночі проти 20 жовтня внаслідок російської атаки на Одещину пошкоджень зазнали об’єкти енергетичної інфраструктури. В окремих районах області виникли перебої з електропостачанням.
Уночі російські окупанти атакували ударними безпілотниками житловий сектор і цивільну інфраструктуру Ізюма на Харківщині. Унаслідок обстрілу постраждали п’ятеро людей, виникли пожежі.
Українські воїни за добу знешкодили 1560 російських військових, а також вдарили по техніці ворога, зокрема по артилерійських системах, дронах та автотранспорту.