У Грузії вибори відбулися зі значними порушеннями — місія ENEMO
Джерело: ENEMO
Парламентські вибори 2024 року в Грузії пройшли з численними порушеннями, що вплинуло на інклюзивність і прозорість виборчого процесу.
Про це повідомив голова спостережної місії ENEMO, Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами Златко Вуйвовіч під час пресконференції з оголошення попередніх результатів і висновків місії.
Згідно з заявою Вуйвовіча, у день виборів зафіксовано численні порушення. Наприклад, випадки насильства проти представників опозиції, залякування виборців, дискредитаційні кампанії проти спостерігачів і використання адміністративних ресурсів на користь окремих політичних сил.
“Обмежене застосування регуляцій про передвиборчу кампанію обмежувало конкуренцію, чинило значний тиск на громадянське суспільство і засоби масової інформації та звужувало можливості для критики уряду”, – заявив Вуйвовіч.
Водночас за словами голови місії, виборча адміністрація загалом діяла професійно та ефективно, але ENEMO висловила занепокоєння щодо незалежності та неупередженості Центральної виборчої комісії.
“Кумулятивний вплив цих проблем завдав значної шкоди демократичній цілісності виборчого процесу”, – зазначив Вуйвовіч.
Голова місії також звернув увагу на вкрай поляризований політичний контекст, в якому проходили вибори. Таким стало ухвалення закону про “іноагентів”, який викликав масові протести проти уряду.
За його словами, повідомлення про жорстоке поводження з протестувальниками, випадки переслідувань і твердження про масове стеження підірвали довіру громадян до державних інституцій та сприяли самоцензурі в період виборчої кампанії.
Атмосфера, створена кампаніями дезінформації та ймовірним зловживанням адміністративними ресурсами, негативно вплинула на інклюзивність і справедливість виборчого процесу, підсумував Вуйвовіч.
- Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що результати парламентських виборів будуть затверджені попри спротив опозиції, яка відмовляється визнавати їхні результати.
- Конституційний суд Грузії 29 серпня розпочав розгляд кількох позовів проти так званого закону про “іноагентів”. В одному провадженні об’єднано позови президентки Грузії Саломе Зурабішвілі, понад сотні неурядових організацій, 38 опозиційних депутатів парламенту та двох медіаорганізацій, що спеціалізуються на журналістських розслідуваннях.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що у разі прямого нападу Росії Варшава, на його думку, могла б доволі швидко здобути перевагу. Одним із головних факторів він назвав значно сильніші можливості у повітрі та наявність озброєння для глибоких ударів.
Російські війська протягом дня 13 вересня атакували Україну 323 ударними безпілотниками, серед яких було 14 реактивних. Сили ППО збили або подавили 310 дронів, водночас зафіксовано 10 влучань.
Британський фінтех Revolut підтвердив витік чутливої інформації частини клієнтів після того, як отримав шахрайські запити з адреси, що належала легітимному домену державного органу. Компанія заявляє, що її системи та кошти користувачів не постраждали.
Співробітника посольства США в Лондоні, якого підозрюють у зберіганні непристойних зображень дітей, у серпні затримали у його квартирі на півдні міста та вивезли до Сполучених Штатів. Британська поліція до цього не встигла його допитати.
Німецька журналістка Ангеліке Герай кілька місяців видавала себе у соцмережах за переконану прихильницю Володимира Путіна, щоб перевірити, чи спробують її завербувати для виконання завдань. За даними RTL, експеримент спрацював – фейковій “Каті” почали пропонувати оплачувані доручення, а розрахунок здійснювали у біткоїнах.