У Харкові затримали клірика УПЦ МП, який був інформатором РФ і шпигував за військовими

Джерело: СБУ

Служба безпеки України повідомила про підозру настоятелю одного з храмів Харківської єпархії УПЦ МП у несанкціонованому поширенні інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України.

Як зазначається, на замовлення РФ фігурант “зливав” інформацію про Сили оборони в регіоні. Зокрема, він намагався встановити орієнтовну кількість особового складу та наявне озброєння на українських блокпостах поблизу Харкова.

Також клірик відстежував маршрути переміщення військової техніки ЗСУ в напрямку передової. Всю інформацію він передавав росіянам через месенджер у вигляді позначок на гугл-мапах та їхнім детальним описом.

За даними СБУ, окупанти планували використати ці розвіддані для підготовки ракетно-бомбових ударів по локаціях Сил оборони, які залучені до захисту Харкова. Проте спецслужба спрацювала на випередження і запобігла ворожим атакам завдяки своєчасному викриттю російського інформатора. Він був затриманий.

Повідомляється, що 43-річний клірик почав виконувати ворожі завдання в жовтні 2024 року. Він народився в Мелітополі й протягом 2009–2018 років перебував на території РФ. Згодом він приїхав до Харкова, де працював ІТ-фахівцем єпархіального управління УПЦ МП та був призначений настоятелем місцевого храму.

Фото: СБУ

“Під час обшуків у затриманого вилучено мобільний телефон із доказами співпраці з окупантами. Також у нього виявлено російські рублі та кремлівські нагороди”, – йдеться в дописі.

Фігуранту повідомили про підозру за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ за можливості їхньої ідентифікації на місцевості). Він перебуває під вартою. Йому загрожує восьми років тюрми.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.