У Херсоні зросла кількість загиблих внаслідок російської атаки

Джерело: пресслужба МВА

Внаслідок чергової атаки російських військ 17 листопада у Херсоні збільшилася кількість загиблих до трьох осіб, повідомляє начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.

Станом на вечір відомо про трьох загиблих і дев’ятьох поранених. Раніше повідомляли про двох жертв ворожої атаки.

Так, до лікарів звернувся 61-річний чоловік, котрий зазнав мінно-вибухової травми та уламкових поранень внаслідок скиду ворогом вибухівки з дрона у Дніпровському районі близько 14.30.

Мрочко зауважив, що медики надали постраждалому необхідну допомогу. Далі він лікуватиметься амбулаторно.

Зауважимо, у ніч на 17 листопада російські війська здійснили масштабну повітряну атаку на енергетичні об’єкти України. Протиповітряна оборона України знищила 102 зі 120 випущених ракет, а також 42 ударних дрони з 90, залучених до атаки.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.

З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.

Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.

26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.

Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.