У Херсонському художньому музеї ідентифікували вже 96 робіт, викрадених росіянами
Джерело: Херсонський художній музей/Facebook
Херсонський художній музей ідентифікував уже 96 творів мистецтва, котрі викрали російські загарбники.
“Ідентифікація вкрадених творів мистецтва триває. Знову повертаємось до цього кадру, знятого для пропагандистського сюжету у вересні 2023 року в Центральному музеї Тавриди. Нагадуємо, що у цій кримській установі окупанти зберігають викрадені з Херсона твори мистецтва. На відео вдалось розпізнати ще дві незаконно вивезені роботи, тож кількість ідентифікованих творів сягнула 96”, – повідомили у музеї.
Відтак, музейники ідентифікували:
Роботу Ярослава Прохазка (1886-1949). Вид з косогору на Прагу. 1942. Полотно, олія.
Це чеський живописець, член Празької спілки художників, відомий як майстер пейзажів, особливо міських. Він вмів передавати особливий настрій міських куточків і провулків. На творчість живописця вплинув рух імпресіонізму, однак в його роботах присутні і елементи романтизму.
Ярослав Прохазка виставляв свої твори на численних персональних і групових виставках у Чехії та Європі, зокрема в Парижі, Осло та Копенгагені. За серію картин європейських міст у 1931 році його відзначено щорічною премією Празької Академії мистецтв.
Роботу Івана Старенкова (1955-2010). Зелений день. 1993. Полотно, олія.
Цей херсонський художник-нонконформіст був відомий своїм нестандартним підходом до живопису, його прагнення нових тем, відтак уникнення реалістичного трактування внесло в мистецтво регіону ноту свіжості. “Зелений день” – не єдина вкрадена росіянами картина Старенкова, але друга, яка точно перебуває в Криму, в Центральному музеї Тавриди. На цьому ж кадрі можна побачити його полотно “Терція”, ідентифіковане раніше.
Загалом, можна побачити ще 6 творів, ідентифікованих раніше:
- Данило Дзевановський (1916-2002). Хризантеми. 1953. Полотно, олія.
- Михайло Шапошников (1909-1989). Натюрморт. Півонії. Полотно, олія.
- Василь Чорний (1924 р.н.). Натюрморт з самоваром. 1980. ДВП, олія.
- Анатолій Платонов (1927-2005). Чуфут-Кале. Бахчисарай. 1986. Полотно, олія.
- Лазар Штирмер (1922-2003). Кактус. 1989. Картон, олія.
- Іван Старенков (1955-2010). Терція. 1996. Полотно, олія.
- Україна та Сполучені Штати Америки розроблять стратегію співпраці щодо розслідування злочинів РФ проти української культурної спадщини.
- За період з 24 лютого 2022 року по 25 січня 2024 року російські загарбники зруйнували або пошкодили 902 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 124, місцевого значення – 708, щойно виявлених – 70.
- У Миколаєві оцифрують 300 експонатів врятованої колекції музею мариністичного живопису з міста Очаків.
- В Україні планують створити Віртуальний музей української діаспори – для об’єднання зацифрованих колекцій різних інституцій світу. Вже підписано договір із Міжнародним благодійним фондом світових українців “Діаспора”.
Генерал-лейтенант Олександр Павлюк, командувач Сухопутних військ Збройних Сил України, повідомив, що за тиждень з 18 по 24 липня підрозділи РЕБ зірвали майже 8 тисяч завдань ворога із застосування розвідувальних БпЛА та FPV-дронів.
Станом на 22:00 в п’ятницю, 26 липня, від початку доби по всій лінії фронту кількість бойових зіткнень збільшилась до 107.
Румунія заявила, що виявила на своїй території фрагменти російських безпілотників, проте в НАТО стверджують, що не бачать ознак навмисного нападу на територію Альянсу.
Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко привіз українським захисникам на Харківщину нову партію техніки, зокрема дрони, системи радіоелектронної боротьби, командно-штабні машини та техніку для будівництва фортифікацій.
Протягом дня, 26 липня, армія РФ здійснила 16 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Загалом зафіксовано 69 вибухів.