У КНУ Шевченка та НАУ викладачам заборонили користуватися Telegram

Джерело: НАУ у Telegram та  Інститут масової інформації (ІМІ)

Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Національний авіаційний університет (НАУ) запровадили заборону на використання месенджера Telegram у службових цілях.

У КНУ імені Тараса Шевченка заборона набуває чинності з 11 листопада 2024 року. Відповідний наказ підписав ректор Володимир Бугров. Заборона охоплює встановлення, використання месенджера співробітниками університету, а також передачу службової інформації через Telegram.

Водночас структурні підрозділи університету мають припинити використання Telegram-каналів. У закладі також проводять опитування для вибору альтернативного месенджера для комунікації між викладачами та студентами.

У НАУ, згідно з наказом виконуючої обов’язки ректора Ксенії Семенової від 31 жовтня 2024 року, заборонено встановлювати Telegram або використовувати його вебверсію на службових і особистих пристроях, які використовуються для службових цілей. Також обмін службовою інформацією через Telegram більше не дозволяється.

Подібні заходи були запроваджені й в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, де на основі листа Міністерства освіти і науки обмежили використання Telegram у службових комунікаціях, писало “ІМІ“.

Народний депутат від “Слуги народу” Олександр Куницький, ймовірно, виїхав за кордон у відрядження і не повернувся в Україну. Про це 5 листопада повідомило видання Bihus.info з посиланням на власні джерела.

Четверо підлітків зазнали травм, двоє з них – перебувають у важкому стані, внаслідок нападу із використанням сокири в паризькій приміській електричці.

У Генштабі пояснили, чому стаються збої у мобільних телефонах під час тривог. Для підвищення ефективності впливу на противника застосовуються засоби підміни координат супутникової навігації GPS, котрі і спричиняють ці порушення.

Африканські пінгвіни опинилися під загрозою вимирання в дикій природі. Згідно з даними Міжнародного союзу охорони природи, чисельність цих птахів скоротилася на 75% за останні три десятиліття. На сьогодні їх залишилося близько 19,8 тисячі особин, з яких менше ніж 10 тисяч пар здатні до розмноження.

Японські дослідники запустили перший у світі дерев’яний супутник LignoSat, який має показати можливості використання деревини в космічних дослідженнях, зокрема для місій на Місяць і Марс.