У Кремлі сподіваються на продовження роботи ОПЕК+ після виходу ОАЕ

Джерело: росЗМІ

Прессекретар глави РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва розраховує на продовження роботи ОПЕК+ після виходу Об’єднаних Арабських Еміратів.

Ми все ж таки вважаємо, що ОПЕК+, це структура, яка дозволяє балансувати світові енергоринки. Ми сподіваємося, що структура далі продовжить свою роботу, і ми продовжимо свої контакти в межах цієї структури з нашими партнерами, – зазначив Пєсков.

Разом з тим, прессекретар Кремля зауважив, що ОАЕ заздалегідь не попереджали Росію про рішення вийти з ОПЕК та ОПЕК+.

Ні, не попереджали. Це суверенне рішення Об’єднаних Арабських еміратів, – додав Пєсков.

Тим часом, міністр фінансів Росії Антон Сілуанов заявив раніше, що рішення ОАЕ може призвести до збільшення видобутку країнами, що призведе до зниження світових цін у майбутньому. Нині ціни на нафту підтримувалися блокадою Ормузької протоки, сказав він, і будь-яке надлишкове постачання стане ризиком після її відкриття.

Напередодні ОАЕ заявили, що вийдуть з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та ОПЕК+ (розширений формат організації), завдавши удару по картелю в умовах енергетичної кризи, спричиненої війною в Ірані.

ОАЕ були четвертим за величиною виробником в ОПЕК+, тоді як Росія посідає друге місце після Саудівської Аравії.

Водночас Москва прагне розширити свою присутність на ринку Об’єднаних Арабських Еміратів та ініціює створення нової торговельної платформи для країн БРІКС. Під час переговорів із віцепрезидентом ОАЕ шейхом Мансуром бін Заїдом російський віцепрем’єр Дмитро Патрушев заявив про наміри збільшити постачання агропродукції та ресурсів для сільського господарства.

Довідка. ОПЕК+ — розширений формат міжнародної співпраці між Організацією країн-експортерів нафти та іншими великими виробниками нафти (зокрема Росією, Казахстаном, Азербайджаном). Альянс створено для регулювання рівня видобутку нафти задля стабілізації цін на світовому ринку, забезпечення стабільних постачань та координації спільної політики.

Включає 13 членів ОПЕК (наприклад, Саудівська Аравія, Ірак, Іран) та зовнішніх виробників, серед яких Росія, Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Казахстан, Малайзія, Оман, Південний Судан та Судан.

  • 28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.
  • Доходи Росії від нафти й газу, ймовірно, зростуть у травні на тлі підвищення цін на нафту через війну в Ірані. Водночас за результатами перших п’яти місяців року вони залишаться нижчими, ніж торік.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко зреагував на заяву командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді стосовно 500 цілей на території країни, вказавши на “одну дуже серйозну ціль”.

У Колумбії проходять президентські вибори, які можуть визначити подальший курс країни у відносинах зі США та боротьбі з наркоугрупованнями. Чинний президент Густаво Петро не може балотуватися повторно й підтримав Івана Сепеду.

Україна прагне укласти першу велику двосторонню угоду про безпілотники – Drone Deal – зі Сполученими Штатами Америки, проте наразі такий рамковий документ досі не підписаний.

Україна має знайти дипломатичний шлях для початку переговорів з Росією до початку наступної зими. Головними передумовами для цього є втрата окупантами ініціативи на фронті, посилення санкцій та внутрішній тиск на Кремль.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що звернувся до Білого дому та Конгресу США із закликом розширити виробництво антибалістичних ракет і надати Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot.