У Кремлі спростували інформацію про розмову Трампа й Путіна

Джерело: “РИА Новости”

Речник глави РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков спростував інформацію Washington Post про те, що глава Кремля та новообраний президент США провели телефонну розмову.

Зокрема Пєсков назвав неправдивою інформацію про розмову між Путіним і Трампом, а також зазначив, що нині немає конкретних планів щодо контактів між обома політиками.

За словами речника, поки немає жодної підготовки до контактів із лідерами Заходу, а Москва буцімто не отримувала відповідних сигналів.

Раніше видання Washington Post із посиланням на власні джерела писало, що Трамп розмовляв телефоном із Путіним 7 листопада. Один зі співрозмовників видання повідомив, що Трамп порадив російському лідеру не загострювати війну в Україні, нагадавши про “значну військову присутність” США у Європі.

Водночас новообраний президент висловив зацікавленість у подальших розмовах, щоб обговорити “врегулювання війни в Україні незабаром”, поінформували кілька джерел.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.