У Криму росіяни посилюють репресії проти місцевого населення – ЦНС
Джерело: Центр національного спротиву
У тимчасово окупованому Криму російські загарбники посилюють “контрдиверсійні” заходи проти місцевого населення.
Відтак, окупаційна адміністрація фіксує збільшення “нелояльності” місцевого населення до загарбників. Тому окупанти збільшують кількість поліцаїв, завданням яких є пошук українського підпілля.
Від початку цього року ворог вже схопив та утримує понад 100 мешканців півострова за підозрою у “нелояльності”.
Окрім цього, окупанти приділяють значну увагу щодо недопущення поширення в інформаційному просторі півострова будь-якої інформації з критикою Путіна, або яка суперечить так званим завданням “СВО”.
Адже за півтора року повномасштабного вторгнення росіяни не змогли виконати жодного з заявлених пунктів своєї агресії.
У ЦНС зазначили, що все вийшло навіть навпаки: ЗСУ стали сильніше, а росіяни вимушені нарощувати темпи мобілізації аби втримати захоплені землі, поки кремлівські пропагандисти розповідають про “плановість маневрів” й “жести доброї волі”.
“Відтак, аби припинити зростання критики окупаційного режиму на півострові, гауляйтери планують збільшити заохочення зрадників, щоб ті писали доноси на сусідів та посилити відповідальність за поширення компрометуючої інформації”, – повідомили у ЦНС.
- Окупаційна “влада” Криму просить на законодавчому рівні посилити відповідальність для осіб, які викладають у публічний доступ фото/відео з розміщенням військових об’єктів РФ. Водночас російські пропагандисти не підтримали цю ідею.
- Окупаційна адміністрація РФ заборонила на території тимчасово окупованого Криму підіймати кримськотатарський прапор у школах.
- Кількість росіян, які обирають тимчасово окупований Крим як місце відпочинку, зменшилася майже вдвічі за лічені тижні після того, як Україна посилила свої атаки на інфраструктуру півострова.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.