У Китаї відмовилися від фінансування вугільного проєкту через санкції проти Росії
Джерело: The Moscow Times
Спільний китайсько-російський проєкт з освоєння Зашуланського вугільного родовища в Забайкаллі постав перед фінансовими труднощами через санкції. Через обмеження на транскордонні платежі між Росією та Китаєм, фінансування проєкту зупинено, повідомляє компанія “Розрізвугілля”, що займається його розвитком.
Проєкт реалізується на паритетній основі між російською компанією “Ен+” та китайською China Energy Investment Corporation (CHN Energy).
За словами директора “Розрізвугілля”, обмеження пов’язані з міжнародними санкціями проти Росії, а китайські партнери занепокоєні, що питання не буде вирішено найближчим часом. Водночас висловлено сподівання на продовження співпраці.
China Energy раніше вказувала на важливість цього проєкту, запаси вугілля якого оцінюються в 742 мільйони тонн. Проте, як повідомляється, падіння цін на енергетичне вугілля також знизило інтерес китайських компаній до подібних проєктів.
- У серпні між Росію та Китаєм посилились проблеми платежів, через загрозу вторинних санкцій.
- Росія і Китай можуть перейти на бартерні торгові схеми, повідомили Reuters три джерела. Деякі угоди очікуються вже цієї осені, оскільки обидві країни хочуть уникнути банківських систем, контрольованих США.
- Попри зусилля Кремля, проєкт стосовно збільшення постачання газу до Китаю та будівництва нового трубопроводу “Сила Сибиру-2” поставили на паузу, і судячи з усього, надовго.
- Президент РФ Володимир Путін назвав країни, які можуть стати посередниками у перемовинах між Росією та Україною.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.