У Китаї відмовилися від фінансування вугільного проєкту через санкції проти Росії
Джерело: The Moscow Times
Спільний китайсько-російський проєкт з освоєння Зашуланського вугільного родовища в Забайкаллі постав перед фінансовими труднощами через санкції. Через обмеження на транскордонні платежі між Росією та Китаєм, фінансування проєкту зупинено, повідомляє компанія “Розрізвугілля”, що займається його розвитком.
Проєкт реалізується на паритетній основі між російською компанією “Ен+” та китайською China Energy Investment Corporation (CHN Energy).
За словами директора “Розрізвугілля”, обмеження пов’язані з міжнародними санкціями проти Росії, а китайські партнери занепокоєні, що питання не буде вирішено найближчим часом. Водночас висловлено сподівання на продовження співпраці.
China Energy раніше вказувала на важливість цього проєкту, запаси вугілля якого оцінюються в 742 мільйони тонн. Проте, як повідомляється, падіння цін на енергетичне вугілля також знизило інтерес китайських компаній до подібних проєктів.
- У серпні між Росію та Китаєм посилились проблеми платежів, через загрозу вторинних санкцій.
- Росія і Китай можуть перейти на бартерні торгові схеми, повідомили Reuters три джерела. Деякі угоди очікуються вже цієї осені, оскільки обидві країни хочуть уникнути банківських систем, контрольованих США.
- Попри зусилля Кремля, проєкт стосовно збільшення постачання газу до Китаю та будівництва нового трубопроводу “Сила Сибиру-2” поставили на паузу, і судячи з усього, надовго.
- Президент РФ Володимир Путін назвав країни, які можуть стати посередниками у перемовинах між Росією та Україною.
Україна та Литва підписали Спільну декларацію про захист, повернення, реабілітацію та реінтеграцію українських дітей, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за результатами зустрічі з литовським колегою Кястутісом Будрісом.
Правоохоронці викрили масштабну схему дезертирства. Схема діяла у чотирьох областях, тоді як сума за “послугу” коливалася від 8 до 15 тисяч доларів з однієї особи.
11 травня лідер фракції “Євросолідарність” Петро Порошенко заявив про необхідність змін у розподілі фінансування сектору безпеки та оборони, наголосивши на пріоритеті підрозділів, котрі виконують бойові завдання.
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що європейським країнам варто почати прямі контакти з Москвою щодо війни РФ проти України.
11 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення князівств Андорра та Монако щодо готовності приєднатися до розширеної часткової угоди про створення Спецтрибуналу щодо злочину російської агресії проти України.