У Китаї відмовилися від фінансування вугільного проєкту через санкції проти Росії

Джерело: The Moscow Times

Спільний китайсько-російський проєкт з освоєння Зашуланського вугільного родовища в Забайкаллі постав перед фінансовими труднощами через санкції. Через обмеження на транскордонні платежі між Росією та Китаєм, фінансування проєкту зупинено, повідомляє компанія “Розрізвугілля”, що займається його розвитком.

Проєкт реалізується на паритетній основі між російською компанією “Ен+” та китайською China Energy Investment Corporation (CHN Energy).

За словами директора “Розрізвугілля”, обмеження пов’язані з міжнародними санкціями проти Росії, а китайські партнери занепокоєні, що питання не буде вирішено найближчим часом. Водночас висловлено сподівання на продовження співпраці.

China Energy раніше вказувала на важливість цього проєкту, запаси вугілля якого оцінюються в 742 мільйони тонн. Проте, як повідомляється, падіння цін на енергетичне вугілля також знизило інтерес китайських компаній до подібних проєктів.

Сполучені Штати Америки перекинули на острів Шемія біля узбережжя Аляски кілька підрозділів повітрянодесантних військ та реактивні системи залпового вогню HIMARS, у відповідь на зростання військової активності Росії та КНР довкола регіону.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 17 вересня. З початку доби відбулося 139 бойових зіткнень, з яких 34 досі тривають.

Ввечері 17 вересня російські війська масовано атакували Запорізьку область. Внаслідок обстрілу загинуло двоє осіб та пʼятеро отримали поранення, повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров.

Військовослужбовці 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” Національної гвардії України прикинулися російськими розвідниками, аби захопити у полон трьох солдатів РФ.

Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови продовжує фіксувати системні порушення мовних прав громадян України в інтернеті. З початку 2024 року надійшла 421 скарга щодо порушення частини шостої статті 27 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, котра регламентує використання державної мови в мережі інтернет (що майже на 50% менше, ніж за цей період у 2023 році).