У Києві ліквідовано пожежу на складських приміщеннях, яка виникла через ракетну атаку РФ
Джерело: ДСНС
Рятувальники ліквідували пожежу на складських приміщеннях у Подільському районі Києва, яка зайнялась внаслідок ракетної атаки РФ 2 січня.
Ліквідувати вогонь на території приміщень, загальна площа яких 5000 кв. км, вдалось вранці 3 січня.
Зараз продовжуються роботи з розбирання та проливання конструкцій. На місці працює 40 рятувальників та 8 одиниць техніки.
Рятувальники нагадали, що внаслідок ворожої ракетної атаки постраждали житлові будинки, склади, приватні автівки та автосалони у Солом’янському, Святошинському, Печерському, Деснянському, Оболонському та Голосіївському районах столиці.
Загалом по Києву постраждало 50 осіб. Двоє людей загинуло. Врятовано 57 осіб, на свіже повітря виведено 134 особи.
На місцях подій було задіяно 280 рятувальників та 64 одиниці пожежно-рятувальної техніки.
- 2 січня під час масованого російського обстрілу, одна з ракет поцілила у лікарню у Києві, де проходять реабілітацію військові. Ворожа ракета не вибухнула, тім її бойова частина застрягла у підлозі першого поверху закладу.
Протягом жовтня Сили оборони України знешкодили понад 8 тисяч ракет і дронів та 43 тисячі безпілотників тактичного рівня.
Литва вислала трьох громадян України, яких визнали загрозою національній безпеці через виконання розвідувальних завдань ворожих держав. Їм також заборонили повертатися до країни протягом п’яти років.
Німецький актор дубляжу Матті Клемм планує подати до суду на Netflix. Він звинувачує стримінгову платформу у використанні його голосових записів для навчання систем штучного інтелекту без його відома, згоди та оплати.
Редактор відділу міжнародних справ Sky News Домінік Вагхорн вважає, що після поразки Республіканської партії на проміжних виборах у США очільник Білого дому Дональд Трамп може “відігратися” на зовнішній політиці.
Російсько-українська війна та наростаюча агресія Москви змусили НАТО змінити підхід до захисту своїх територій. Десятиліттями оборона Європи будувалася на запобіганні просуванню радянських чи російських військ у разі перетину кордонів альянсу. Втім, нині стратеги НАТО вважають, що цього замало. Під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розроблено активні заходи на випадок вторгнення – удари по військових базах, складах, шляхах постачання та промислових об’єктів далеко за лінією фронту, на території самої Росії.