У Києві перейменували ще 10 бібліотек, назви яких пов’язані з РФ та радянською ідеологією

Джерело: Київська міська рада

У столиці перейменували ще 10 бібліотек, назви яких пов’язані з Російською Федерацією та радянською ідеологією.

Такі рішення прийнято сьогодні, 23 листопада, на пленарному засіданні ІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання більшістю депутатів.

Як зазначила депутатка Київської міської ради, голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха, київські заклади культури не мають носити назв, пов’язаних із країною-агресоркою та імперськими наративами.

“Це питання не лише деколонізації наших закладів культури, а й питання поваги до нашої історії. Під час активної війни неможливо миритися з присутністю імперського та російського культурологічного контексту в топоніміці, назвах закладів культури та освіти тощо. Історія нашої держави є незалежною від Росії та не має перебувати під впливом радянської й імперської ідеологій”, – зазначила Вікторія Муха.

Так, згідно з рішеннями Київської міської ради, змінено назви бібліотек:

  • Центральна публічна районна бібліотека імені О. С. Пушкіна – Центральна публічна районна бібліотека “Почайна”;
  • бібліотека ім. А. Макаренка для дітей – бібліотека для дітей “Джерело”;
  • бібліотека ім. О. Радіщева – бібліотека “Всесвіт”;
  • Центральна районна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна – Центральна районна бібліотека “Печерська”;
  • бібліотека ім. О. Кошового – бібліотека імені Катерини Білокур;
  • бібліотека ім. І. Кудрі – бібліотека “Книголюб”;
  • публічна бібліотека імені Анни Ахматової – публічна бібліотека “Сузір’я”.

Також, аби позбутись радянського спадку, а саме нумерації в назвах закладів культури, та надати їм унікальні назви, перейменували низку бібліотек Оболоні. Бібліотека №102 отримала назву “Дивосвіт”, №120 перейменували в “Обрій”, а №129 – у “Мрія”.

Окрім того, комунальний мистецький навчальний заклад Печерського району “Дитяча музична школа №4 ім. Д. Д. Шостаковича” позбувся імені російського композитора.

20 жовтня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський анонсував нові пакети підтримки від партнерів, а також перемовини щодо санкцій проти РФ.

Новокуйбишевський нафтопереробний завод “Роснефти” 19 жовтня призупинив первинну переробку нафти після атаки дронів.

Сполучені Штати поки не приєдналися до ініціативи G7 щодо використання заморожених російських активів для фінансування України. Американські посадовці пояснили своє рішення ризиками для стабільності ринків.

Щоб Росія гіпотетично змогла повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області, їй доведеться воювати щонайменше до червня 2030 року. Про це свідчать розрахунки видання The Economist, котре проаналізувало темпи просування російської армії.

Румунія завершує розроблення оновленої Стратегії національної оборони на 2026–2030 роки, яку до 26 листопада мають розглянути Вища рада нацоборони (CSAT) та парламент.