У Києві відбудеться вечір пам’яті Левка Лук’яненка
Джерело: Букви з посиланням на анонс
Український інститут національної пам’яті зі співорганізаторами запрошують 25 серпня вшанувати пам’ять Героя України Левка Лук’яненка – співавтора тексту Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
Український інститут національної памʼяті, Музей шістдесятництва та Хартія-Хаб проведуть вечір спогадів про людину, котра присвятила своє життя боротьбі за незалежність України.
Ви зможете почути розповіді соратників і друзів Левка Лук’яненка, побачити архівні матеріали та дізнатися більше про його роль у здобутті незалежності.
Запрошені гості:
- Олександр Алфьоров – Голова Українського інституту національної пам’яті;
- Надія Лук’яненко – дружина Левка Лук’яненка;
- Олена Лодзинська – завідувачка Музею шістдесятництва;
- Вахтанг Кіпіані – історик, військовослужбовець 2-го корпусу Національної Гвардії України «Хартія», редактор інтернет-видання «Історична правда»;
- Олександр Зінченко – історик, публіцист, співзасновник проєкту «Історична правда», автор програм Суспільного мовлення;
- Тарас Компаніченко – музикант, кобзар, військовослужбовець.
Вечір розпочнеться о 18:30 25 серпня.
Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі, 39/41 (станція метро палац Спорту)
Співорганізатори: Український інститут національної пам’яті, Хартія-Хаб, Музей шістдесятництва.
Зареєструватися на подію можна за посиланням.
Довідка. Левко Лук’яненко – дисидент, один із співзасновників Української Гельсінської групи, народний депутат Верховної Ради чотирьох скликань, автор Акта проголошення незалежності України 1991 року, Герой України.
Він народився 24 серпня 1928-го в селі Хрипівці Чернігівської області. Пережив Голодомор.
15-річним наприкінці 1944 року його мобілізували до Червоної армії, служив у Грузії та на Закавказзі до 1953-го. Після служби Левко Лукʼяненко вступив у комсомол, Компартію, закінчив юридичний факультет Московського університету. Попри це, на Львівщині, куди його направили на «партійну роботу», створив опозиційну до радянської влади Українську робітничо-селянську спілку, яка виступала за конституційне відокремлення України від СРСР.
У січні 1961 року Левка Лук’яненка засудили до розстрілу «за антирадянську агітацію та пропаганду». 72 доби він провів у камері смертників. Вирок замінили на 15 років ув’язнення у таборі суворого режиму у Мордовії. У 1976-му він долучився до заснування Української Гельсінської групи. Як наслідок – новий арешт і нове заслання.
Левко Лукʼяненко був одним із лідерів українського руху за незалежність. У березні 1990-го його обрали народним депутатом Верховної Ради тоді ще радянської України. А 24 серпня 1991 року з його участю був написаний та ухвалений Акт проголошення незалежності України.
Левко Лукʼяненко пішов із життя 7 липня 2018-го, похований на Байковому кладовищі у Києві.
- Дев’ятеро українців отримали стипендії імені Левка Лук’яненка за серпень. Їх надають тим, хто зазнав переслідувань від РФ через їхню громадську або політичну діяльність.
На Рахівщині правоохоронці розслідують жорстоке поводження з твариною. У лісі поблизу села Богдан знайшли рештки собаки, яку, за попередніми даними, повісили на дереві та били палицею до смерті.
Казахстан тимчасово призупинив постачання нафти до Росії нафтопроводом “Атирау-Самара” після атаки безпілотників на об’єкти нафтової інфраструктури в Самарській області. За даними NASA, після удару на одній із нафтоперекачувальних станцій зафіксували теплову аномалію, яка може свідчити про пожежу.
У Латвії в ніч проти 3 листопада оголошували повітряну тривогу в муніципалітетах Балві та Лудза через потенційну загрозу повітряному простору країни.
У ніч проти 3 листопада російські війська масовано атакували три теплоелектростанції ДТЕК десятками ракет і безпілотників. Унаслідок ударів станції зазнали масштабних руйнувань і були змушені припинити генерацію електроенергії.
Унаслідок російського авіаційного удару по селищу Комишуваха Запорізької області 2 листопада загинули четверо поліціянтів. Під час атаки вони допомагали місцевим жителям дістатися укриття.