У Латвії націоналізують «Будинок Москви»
Джерело: Delfi
Сьогодні, 11 січня, Сейм Латвії ухвалив рішення про націоналізацію “Будинку Москви”, розташованого у Ризі на вулиці Маріяс,7.
За рішення “Про дії з нерухомістю, яка необхідна для усунення загрози державній безпеці” проголосувалои 70 депутатів, проти виступили 11, а не брали участі в голосуванні 9 депутатів.
Подальшу долю будівлі до 31 березня визначить уряд – не виключено, що об’єкт нерухомості продадуть на аукціоні.
Серед аргументів на користь перейняття у державну власність було те, що у “Будинку Москви” під прикриттям культурних та освітніх заходів відбувалися політичні заходи, які загрожують національній безпеці та державності Латвії.
Зазначається, що права володіння на “Будинок Москви” закріплено за Департаментом власності міста Москви.
- Латвія надіслала тисячам росіян, які не вивчили мову, листи з проханням залишити країну.
- Поліціянти Латвії накладатимуть штрафи за наклейки на автомобілях “я русский”. Зауважується, що будь-яке героїзування військової агресії, зокрема – розміщення на транспортних засобах потенційно провокаційних написів російською мовою є неприпустимим.
У Республіканській партії намагаються пояснити заяву Дональда Трампа про те, що йому “байдуже” до проміжних виборів та економічних проблем американців. Голова Національного республіканського комітету Конгресу Річард Гадсон заявив, що слова президента США стосувалися Ірану, а не проблем американців.
У ніч з 8 на 9 червня підрозділи Сил безпілотних систем уразили 36 об’єктів противника в оперативній глибині на тимчасово окупованих територіях.
У травні Китай скоротив імпорт нафти до найнижчого рівня за понад вісім років. На постачання вплинули війна в Ірані, скорочення переробки та використання накопичених запасів.
Науковці з Китайського університету Гонконгу створили “живий” пластик, який може саморуйнуватися після активації спеціальним розчином. Для цього дослідники вбудували в матеріал мікроорганізми, здатні розкладати пластик ізсередини, не залишаючи мікропластику.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер різко розкритикував Францію та Німеччину після фактичного провалу спільного проєкту винищувача шостого покоління. Він назвав ситуацію “чистою дурістю” і заявив, що Європа ризикує втратити роль у критично важливій сфері авіаційної оборони.