У Латвії не бачать прямої загрози безпеці країни через переміщення ПВК «Вагнер» до Білорусі

Джерело: Delfi

Служба державної безпеки Латвії не бачить прямої загрози національній безпеці з боку найманців з приватної військової компанії “Вагнер” Євгена Пригожина на тлі їх переміщення до Білорусі.

Як пояснили в СДБ, спецслужба регулярно отримує дані про діяльність бойовиків “Вагнер” і оцінює пов’язані з цим ризики як для національної, так і для регіональної безпеки.

З моменту російського вторгнення в Україну СДБ у співпраці з латвійською прикордонною охороною в посиленому режимі здійснює міграційний контроль із метою недопущення в’їзду іноземців, які можуть становити загрозу.

Варто зауважити, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг – перед початком саміту альянсу у Вільнюсі – заявив, що на даний час у Білорусі не зафіксовано суттєвого переміщення найманців російської приватної військової компанії “Вагнер”.

Водночас 8 липня Польща почала переміщення понад 1000 військових на схід країни на тлі зростаючої стурбованості країни-члена НАТО тим, що присутність бойовиків групи “Вагнер” в Білорусі може призвести до посилення напруги на кордоні, повідомив міністр оборони Маріуш Блащак.

При цьому у Держприкордонслужбі України повідомили, що Білорусь можу розмістити у себе 8000 найманців ПВК “Вагнер”. Сили оборони готові відповісти на ймовірну загрозу з боку РБ.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.