У Латвії затримали жінку за підозрою у фінансуванні російської армії

Джерело: LSM

Служба державної безпеки Латвії (СДБ) затримала жительку країни, яку підозрюють у переказі грошей на підтримку російської армії, що веде війну проти України.

Про затримання активістки з Резекне Поліни Камлевої першим повідомив у соцмережах лідер “Русского союза Латвії” (РСЛ) та депутат Єлгавської думи Андрій Пагор. За його словами, Камлева є членкинею цієї організації.

Пізніше СДБ офіційно підтвердила, що 25 листопада відкрила кримінальне провадження за підозрою у фінансовій підтримці збройного конфлікту за межами Латвії.

За даними спецслужби, Камлева нібито відгукнулася на звернення знайомого з Росії та переказала кошти для забезпечення армії держави-агресора радіоелектронним обладнанням. Правоохоронці встановили, що гроші були направлені отримувачам у Російській Федерації.

Жінку затримали 2 грудня, і нині вона перебуває під вартою.

У той самий день СДБ провела слідчі дії у двох місцях – у Резекне та Прейльському краї, які пов’язують із підозрюваною. Зараз триває аналіз вилучених під час обшуків носіїв інформації.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.