У лавах російської армії ширяться випадки дезертирства – Інститут вивчення війни

Джерело: Інститут вивчення війни

Нестача боєприпасів та озброєння, а також відсутність евакуації поранених призвела до випадків дезертирства у лавах російської армії.

Варто зазначити, що аналітики посилаються на повідомлення диверсійно-розвідувальної групи Русич, в якій назвали найгостріші проблеми противника.

Зокрема, бойовики заявили, що дальність і точність російської контрбатарейної боротьби поступаються українським можливостям. При цьому додається, що ворожа армія зіштовхнулася з дефіцитом снарядів із лазерним наведенням, а також БПЛА для їхнього наведення.

За даними фахівців, російське РСЗВ Торнадо-С менш стійке до радіоелектронної боротьби, ніж українські системи HIMARS.

При цьому наголошується, що російські війська не евакуюють поранених і загиблих із прифронтових зон. Відсутність евакуації, своєю чергою, спонукала деяких російських військовослужбовців відмовитися від виконання бойових завдань.

“Якщо ситуація не зміниться, кількість дезертирів значно зросте”, – резюмували експерти.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.