У Литві за пів року українців стало на 10 тисяч менше
Джерело: LRT.
За даними Департаменту міграції Литви, в країні за перше півріччя 2023 року кількість громадян України зменшилась на 10 тисяч осіб.
Якщо на початок 2023 року їх було 94 891 особа, то на початок липня – 84 734 українці.
На думку Департаменту міграції, це зниження, ймовірно, пов’язане зі “змінами в міграції українських переселенців”.
Однак українці, які проживають у Литві, як і раніше, становлять найбільшу частку іноземців, що проживають в країні.
Водночас за цей час побільшало на понад шість тисяч мешканців із різних країн: зі 189 411 осіб на початку року їх стало 195 550.
“Кількість білорусів, які проживають у нашій країні, значно збільшилася, росіян – незначно, а українська громада зменшилася”, – зазначили у відомстві.
Кількість громадян Білорусі в Литві за пів року збільшилася з 48 804 до 58 347, тоді як росіян – з 15 706 до 16 193.
Станом на 1 липня, іноземці, які проживають у Литві, становили 6,83% усього населення країни. У січні 2023 року цей показник становив – 6,67%.
Якщо рахувати кожні пів року, востаннє зменшення кількості іноземців, які проживають у Литві, хоча й незначне, було зафіксовано в січні 2016 року.
- 71% громадян України, які зараз перебувають у Польщі, планують в майбутньому повернутися в Україну. Натомість 17% респондентів мають намір зробити це протягом найближчих трьох місяців.
- Федеральний уряд Канади розповів про розробку нової імміграційної програми для українських переселенців, яка допоможе возз’єднатися сім’ям, розділеним між двома країнами.
- Згідно з опитуванням, опублікованим у середу, 12 липня, із понад мільйона українських біженців, які перебувають в Німеччині, 44% хотіли б залишитися в країні надовго.
У Міндовкіллі повідомили, що Україна отримала шанс не просто відновити інфраструктуру після війни, а й зробити економіку дружньою до довкілля, відкритою для інновацій і рівною для всіх громадян. Одним із ключових інструментів такого переходу може стати розвиток “зелених” робочих місць.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не досяг жодного прогресу у переговорах про припинення вогню в Україні під час телефонної розмови з главою Росії Володимиром Путіним 3 липня.
У переговорах про членство в ЄС країни-кандидати впорядковують законодавчі зміни за “кластерами” – тематичними блоками європейського права, які охоплюють ключові сфери політики. Україна має пройти шість таких кластерів, гармонізувавши своє законодавство з нормами ЄС.
Німеччина опрацьовує можливість постачання Україні додаткових систем протиповітряної оборони. Мова про закупівлю ЗРК Patriot у США.
3 липня МЗС України запросило посла Угорщини у зв’язку з черговими недружніми заявами угорської сторони.