У Міндовкіллі показали, який вигляд має дно Каховського водосховища після підриву дамби (Фото)

Джерело: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України показали, як виглядає дно Каховського водосховища після підриву російськими окупантами дамби.

“Там, де вирувало життя – після росіян пустеля. Так зараз виглядає дно Каховського водосховища біля смт Малокатеринівка Запорізької області”, – зазначили у відомстві.

Це фото зробив місцевий мешканець. На ньому видно, як у сухому ґрунті проростають рослини.

Зокрема, внаслідок підриву Каховської ГЕС оголилися приблизно 150 гектарів узбережжя острова Хортиця в Запоріжжі – ділянки пляжів та плавнів, розповів завідувач відділу охорони природи Національного заповідника “Хортиця” Михайло Муленко.

“Зараз у нас тримається цей рівень. Деякі озера залишились і частково сполучаються, намагаються сполучатися з Дніпром. Є джерела, вони ще існують. Більша частина території зараз виглядає, як в історичні часи: це лучна рослинність, це оголене дно. Але ми сподіваємось, що воно саме заросте лучною рослинністю“, – зазначив Михайло Муленко.

Раніше міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець розповів, що внаслідок підриву російськими окупантами дамби Каховської ГЕС Україна потенційно втратила 80 тис. га заповідних територій та майже 50% лісових насаджень, а це 55 тис. га.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.