У Міненерго повідомили про готовність України до опалювального сезону
Джерело: коментар заступниці міністра енергетики Світлани Гринчук в етері телемарафону
У Міністерстві енергетики України повідомили, що Україна готова до майбутнього опалювального сезону: накопичених запасів енергоносіїв та об’єктів генерації достатньо.
Гринчук зауважила, що для опалювального сезону Україна планувала накопичити 14,7 млрд кубів газу. Натомість минулого тижня позначка накопиченого газу зросла до 17,7 млрд кубів.
“Згідно з графіком, триває масштабна ремонтна кампанія усіх об’єктів генерації та розподілу електроенергії. Зокрема, минулого тижня вийшли з поточних ремонтів три потужні блоки теплових електростанцій,” – додала Гринчук.
За її словами, підготовка об’єктів генерації і систем передачі відбувається рівномірно у всіх регіонах країни, однак у прифронтових регіонах підготовкц до зимового сезону ускладнено через обстріли.
- Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що опалювальний сезон 2023-2024 буде складнішим, аніж попередній, адже обстріли росіянами енергетичної інфраструктури триватимуть й надалі.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.