У Міноборони пообіцяли прозоріші закупівлі БпЛА для війська: про що мовиться
Джерело6 Міноборони
Агенція оборонних закупівель Міноборони презентувала нову модель закупівель безпілотників для ЗСУ, котра покликана стимулювати розвиток українського ринку завдяки формуванню конкурентного середовища, побудові зрозумілих правил та можливості планувати виробництво.
Агенція розвиває альтернативні інструменти закупівель та постачання, що дозволить не тільки задовольнити потреби військових, зокрема щодо їх ролі у виборі засобів, але й відкриє ринок для ширшого кола виробників.
У 2025 році на закупівлю дронів “Агенцією оборонних закупівель” в держбюджеті передбачено понад 128 млрд грн. Ми змінюємо підходи, щоб ці кошти працювали ефективно: створюємо зрозумілі правила для ринку, забезпечуємо прогнозованість для виробників і результат для війська, – зазначив директор Департаменту політики закупівель Міноборони України Гліб Канєвський.
Відтепер АОЗ взаємодіятиме з ринком через такі механізми:
- Прямі договори – для закупівлі унікальних або спеціалізованих безпілотників.
Через стратегічну важливість закупівель на основі доведеної потреби Агенція частково залишає вже існуючий підхід. Проте фокус буде робитись на закупівлю унікальних та спеціалізованих апаратів.
- Рамкові угоди – конкурентні торги на основі тактико-технічних характеристик.
Ті дрони, які мають схожі тактико-технічні характеристики, будуть об’єднувати в рамки (на першому етапі це FPV-дрони). Це дозволить проводити конкурентні закупівлі зі залученням широкого кола виробників.
- DOT-Chain Defence – маркетплейс дронів, де військові самостійно обиратимуть необхідні їм засоби.
Військові частини матимуть більше свободи та не отримуватимуть засоби виключно на основі централізовано прийнятих рішень. Також це скоротить процес доставки дронів до лічених тижнів.
Під час розмов із виробниками та військовими ми побачили ключові бар’єри – непрозорі процедури, складний доступ до участі, відсутність діалогу. Тому оновили підходи: сформували зрозумілі правила, спростили вхід і зробили процес передбачуваним. Це відкриває ринку можливість масштабуватись, а державі – швидко закривати потреби ЗСУ, – коментує директор АОЗ Арсен Жумаділов.
Серед важливих нововведень – верифікація постачальників для прямих договорів. Вона допомагає переконатися, що компанія відповідає базовим вимогам: не має зв’язків з РФ, Іраном та РБ і має достатні виробничі спроможності та фінансовий стан для виконання контрактів. Після проходження верифікації постачальник потрапляє до реєстру, що дозволяє скоротити час на перевірки в майбутньому та оперативно отримувати запити на комерційні пропозиції від АОЗ.
Передбачається, що це зробить закупівлі швидшими, ефективнішими та більш передбачуваними для обох сторін.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Уряд виділить додаткові 7,9 мільярда гривень на закупівлю БпЛА.
Також Міністерство оборони України представило плани щодо закупівлі безпілотних літальних апаратів на 2025 рік. На придбання FPV-дронів, зокрема на оптоволокні, буде виділено понад ₴44 мільярди.
- Міністерство оборони виділить додаткові 1,1 мільярда гривень на закупівлю безпілотників.
- Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до експлуатації безпілотний авіаційний комплекс ТОККО українського виробництва.
- Президент Володимир Зеленський повідомив, що Силам оборони передали першу партію нових ракет-дронів “Пекло”.
- Міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що українська далекобійна ракета-дрон “Паляниця” вийшла у серійне виробництво.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.