У Міноборони протестували українські безпілотні авіаційні комплекси
Джерело: пресслужба Міноборони
Міністерство оборони випробовує українські безпілотні авіаційні комплекси. На випробуваннях зокрема тестували переважно FPV-дрони від шістьох виробників.
Зауважується, що під час випробувань перевіряли роботу безпілотників під впливом випромінювання комплексу радіоелектронної боротьби (РЕБ). Також окремо тестували стійкість БпЛА до придушення сигналу відеозв’язку та каналу керування безпілотником.
У відомстві повідомили, що один з виробників продемонстрував серійну розробку дрона-камікадзе. Зразок показав стійкість каналів відеозв’язку та управління дроном у протистоянні з комплексом РЕБ. Окрім того, виробник наголосив, що розроблена модель уже добре зарекомендувала себе у бойових умовах та має досить стабільні показники у протистоянні з ворожими засобами РЕБ.
Тож, у разі успішних майбутніх випробувань і допуску до експлуатації цього БпАК, підприємство готове до масштабування виробництва.
Зазначається, що оборонне відомство влаштовує регулярні схожі випробування. Водночас кількість підприємств, які з власної ініціативи працюють над створенням сучасних українських безпілотників, нині сягає кількох сотень.
- Українське оборонне відомство показало дрон SAKER SCOUT зі штучним інтелектом. Його вже допустили до експлуатації у Збройних силах України.
- Україна має намір збільшити виробництво безпілотників вже цієї осені, оскільки країна збільшила атаки безпілотників на територію Росії.
- У 2023 році уряд виділив 40 мільярдів гривень для інвестицій у виробництво українських безпілотників. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що понад 40 компаній мають відповідні контракти з державою.
- Володимир Зеленський за підсумками наради повідомив про успішне застосування української далекобійної зброї – ціль уражено на відстані 700 кілометрів.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.