У Міноборони заявили про випередження українськими виробниками графіка виконання контрактів
Джерело: Міноборони
В оборонному відомстві заявили, що станом на серпень українські виробники оборонної продукції, які працюють за контрактами, укладеними з Міноборони під державні гарантії у 2024 році, виконують зобов’язання з випередженням графіка на 18%.
У 2024 році Міноборони уклало 11 контрактів з 8 українськими підприємствами строком на три роки. Загальна сума держгарантій, передбачених держбюджетом-2024, перевищила 24 млрд грн. Постачання охоплюють широкий спектр техніки та спеціального обладнання: броньовані бойові автомобілі та медичні евакуаційні машини, вантажну техніку спеціального призначення, паливозаправники та інші засоби забезпечення ЗСУ.
У пресслужбі зазначили, що відомство планує подальший розвиток програми укладання контрактів під державні гарантії, що дозволить посилити спроможності Збройних Сил України та водночас стимулюватиме сталий розвиток національної оборонної промисловості.
Зауважимо, 17 червня президент Володимир Зеленський закликав партнерів на зустрічі G7 забезпечити $40 млрд щорічної бюджетної підтримки для України. Вже 21 липня, під час зустрічі з керівниками українських посольств, Зеленський зауважив, що Україна може отримати від НАТО додаткове фінансування для Сил оборони та мотивації військових. Згодом глава уряду підтвердив, що нині потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік залишаться на рівні $40 млрд.
- У Міноборони розповіли, як різні країни допомагають українському війську.
- Зеленський повідомив, що Силам оборони передали першу партію нових ракет-дронів “Пекло”. Ракета “Пекло” вже мала п’ять бойових застосувань, серед яких були й успішні. Вона може розвивати швидкість до 700 км/год та має дальність 700 км.
- Міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що українська далекобійна ракета-дрон “Паляниця” вийшла у серійне виробництво.
- Литва інвестує 10 млн євро у виробництво ракети-дрона “Паляниця” за “данською моделлю”, тобто напряму фінансуючи українського виробника.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.
Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.