У Молдові на даху посольства в Кишиневі росіяни облаштували «шпигунський пункт» — ЗМІ
Джерело: спільний матеріал Jurnal TV та The Insider.
РФ посилює розвідку за урядом Молдови з даху посольства РФ у Кишиневі. Там щороку зростає кількість пристроїв, які передають дані, і постійно з’являються таємничі люди.
Розслідувачі помітили, що рух на даху дипмісії РФ відбувається особливо перед виборами президента, парламенту чи візитами до країни іноземних делегацій. Прикладами стали червневий Євросаміт і травнева хакерська атака на урядові мережі, коли стався виток тисяч секретних документів.
Журналісти вважають, що на дах приходять засекречені офіцери зв’язку з ГРУ та СЗР РФ, які тісно пов’язані з хакерськими угрупованнями. Останні зламували пошту ексканцлерки Німеччини Ангели Меркель, президента Франції Емманюеля Макрона та ексдержсекретарки США Гілларі Клінтон.
У Прикордонній службі Молдови помітили, що дружини деяких російських офіцерів розвідки підозріло часто літають до Москви і назад. В їхній ручній поклажі знаходять близько 5-6 флешок і жорсткі диски.
“Ми думаємо, що цих жінок використовують як кур’єрів для перевезення занадто важких файлів. Вони користуються дипломатичним імунітетом і доглядати їх, на жаль, ми не маємо права”, — сказав співрозмовник.
У Молдові російська розвідка стала активнішою з 2015 року, коли РФ остаточно робила ставку на соціаліста Ігоря Додона, який за рік займав крісло президента країни.
- Молдовська залізниця погодила надання знижки у розмірі 27% до нинішніх тарифів на транзитні перевезення української агропродукції територією Республіки Молдова у напрямку портів Рені, Джурджулешти та Галац.
- У середу, 19 липня, на своїй інавгурації новий лідер молдовського регіону Гагаузія висловила подяку багатому магнату, заочно ув’язненому за шахрайство і підтримала його заклики до тісніших зв’язків з Росією.
Президент РФ Володимир Путін заявив, що у разі відновлення переговорів між Росією та Україною місцем їхнього проведення може стати столиця Білорусі – Мінськ.
Триває 1587-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.
Глава РФ Володимир Путін визнав черги на АЗС та дефіцит окремих марок бензину, попри максимальне завантаження нафтопереробних заводів та використання накопичених резервів.
Криза пального у тимчасово окупованому Криму почала впливати на ринок праці: жителі повідомляють про затримки зарплат, звільнення та вимушені неоплачувані відпустки.
Росія здатна продовжувати війну проти України ще протягом кількох років, попри втрати та економічний тиск. Про це заявив очільник Агентства розвідки Польщі Павел Шота, попередивши, що Кремль може рухатися до подальшої ескалації та тестування НАТО.