У Москві заявили про готовність обміняти 630 українських військовополонених
Джерело: The Moscow Times
27 листопада прессекретарка МЗС Росії Марія Захарова повідомила, що Росія нібито готова обміняти 630 українських військовополонених і розпочати підготовку до подальших подібних заходів. У разі, якщо обмін відбудеться, він стане найбільшим за весь час війни.
До актуального списку входять 630 українських військовополонених, яких Росія готова негайно передати Києву на паритетних умовах, – заявила Захарова.
Однак вона розкритикувала дії української сторони, заявивши, що Київ нібито “вимагає передати службовців, які вже повернулися на батьківщину, тих, про кого Москва не має даних, або тих, хто загинув нібито при ударі по СІЗО в Оленівці влітку 2022 року, а також в результаті катастрофи Іл-76 у січні поточного року”.
Найбільший обмін за час війни відбувся в січні цього року, коли кожна зі сторін передала по 195 полонених.
На початку листопада стало відомо про ситуацію з російськими солдатами-строковиками, які, повернувшись із полону, знову вирушають на службу, зокрема до прикордонних регіонів, опиняючись у зоні бойових дій. Родичі і самі солдати РФ повідомляли, що їх не звільняють, попри положення підписаної Росією Женевської конвенції, яка забороняла направляти колишніх полонених у війська.
Раніше представник Головного управління розвідки Андрій Юсов повідомив, що у Росії діє система катувань для українських полонених. За це відповідають окремі люди, яких спеціально навчають тортур.
- За оцінками аналітиків, останнім часом збільшилася кількість випадків страт українських військовополонених, які заохочують російські командири.
- Поблизу Вугледара на Донеччині російські війська розстріляли п’ятьох полонених військовослужбовців.
- Прокуратура розпочала розслідування за фактом розстрілу полонених українських захисників на Покровському напрямку.
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 6 жовтня повідомив про черговий випадок воєнного злочину російських військ — розстріл беззбройних українських військовослужбовців у Нью-Йорку, що на Донеччині.
- 1 жовтня Офіс Генпрокурора повідомив про початок розслідування розстрілу 16 українських військовополонених на Покровському напрямку. Це наймасовіший відомий випадок розстрілу українських військовополонених на лінії фронту.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.