У МЗС Румунії висловили протест російському дипломату через падіння БПЛА на їхній території
Джерело: ТАСС
МЗС Румунії терміново викликало радника-посланника посольства РФ у Бухаресті Олену Копніну. Румунська сторона висловила протест через падіння російського дрона на території країни.
Державна секретарка зі стратегічних проблем МЗС Румунії Юліан Фота закликала РФ “припинити атаки проти українського населення та інфраструктури, зокрема ті, які загрожують у будь-який спосіб безпеці румунських громадян у регіоні”.
Раніше Україна заявляла, що у ніч на 4 вересня на території Румунії впав російський дрон під час атак Одеської області. Спершу Румунія заперечувала інформацію, але згодом визнала, що це справді сталося.
Також 9 вересня Міноборони Румунії заявили про виявлення нових фрагментів безпілотника. Президент Клаус Йоганніс називав дії РФ порушенням румунського повітряного простору.
- Як передавав голова Одеської ОВА Олег Кіпер, вночі 4 вересня у регіоні тривала повітряна тривога 3,5 години. За цей час було знищено 17 ударних безпілотників, але є і влучання.
- 8 вересня Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний провів телефонну розмову з начальником Штабу оборони Збройних сил Румунії генералом Даніелем Петреску.
- Генсек НАТО Єнс Столтенберг прокоментував падіння уламків російського безпілотника на території Румунії, яка є членом альянсу. За його словами, це не можна назвати навмисною атакою Росії на Румунію.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.