У Німеччині погодили скорочення соціальних виплат переселенцям
Джерело: DW
Після багатомісячних суперечок у Німеччині погодили новий порядок розподілу витрат на розселення та утримання біженців. 7 листопада, під час засідання в Берліні, канцлер ФРН Олаф Шольц та глави земельних урядів домовилися, що з 2024 року федеральний центр виплачуватиме земельній владі за кожного претендента на притулок паушальну суму в розмірі 7500 євро на рік.
Тобто обсяг фінансової участі центру надалі залежатиме від конкретної кількості біженців, які перебуватимуть під державною опікою.
Також зауважується, що вирішено скоротити соціальні виплати претендентам на притулок, які перебувають у Німеччині понад півтора року. Якщо досі претенденти мали право на отримання соціальної допомоги після 18 місяців отримання урізаної допомоги, то тепер – лише через 36 місяців. Зокрема, для безсімейних громадян це означатиме скорочення допомоги на 92 євро на місяць, а також скорочений обсяг безоплатних медичних послуг на більш тривалий термін.
Крім того, переселенці з України та мігранти, які підлягають захисту, у тому випадку, якщо вони через 36 місяців ще проживатимуть у гуртожитках з харчуванням, отримуватимуть на продукти лише ті суми, “які їм справді необхідні”.
На зустрічі також погодили видавати біженцям спеціальну картку для оплати послуг, що обмежить їхній доступ до готівки. З цією метою робоча група має до кінця січня розробити відповідну модель.
- Ще більш ніж 100 мільйонів гривень спрямовано на виплати українцям, які надали прихисток внутрішньо переміщеним особам.
- Уряд виділив понад 277 млн гривень на компенсації за безоплатне розміщення внутрішньо переміщених осіб у закладах.
- Кабінет міністрів України схвалив постанову, яка затверджує порядок функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
- Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови про особливості виплат та доставлення пенсій або грошових допомог під час воєнного стану. Відтепер пенсіонери зможуть відновити їх у режимі відеоконференцзв’язку.
- Німеччина виділяє 700 тисяч євро на гранти для українських телеком-компаній з метою відновити інтернет-інфраструктуру на деокупованих територіях.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.