У Німеччині провели обшуки об’єктів, які належать російському олігарху
Джерело: Reuters
У четвер, 5 жовтня, німецькі поліціянти та митники обшукали кілька об’єктів на півдні Німеччини, які належать громадянину Росії, олігарху Алішеру Усманову.
Юридичний представник російсько-узбецького бізнесмена, який потрапив під санкції після вторгнення Росії в Україну 24 лютого, не прокоментував обшуки.
Німці назвали спеціальну комісію, яка веде справу олігарха та його активів – “Матрьошка”. Комісія обшукала нерухомість Усманова в Мюнхені та Тегернзе в Баварії.
Спеціальна комісія німецької митної служби заявила, що діє на підставі судових ордерів на обшук.
У вересні 2022 року німецька поліція обшукала віллу Усманова в елітному курортному містечку Роттах-Егерн на березі Тегернзе. Пізніше суд визнав рейди незаконними.
- Російському олігарху Ігорю Чуркіну, який заволодів нерухомим майном ЗАТ “Завод комунального транспорту” (колишній ВАТ “Львівський автомобільний завод”), повідомлено про підозру.
- СБУ відзвітувала про арешт активів російських олігархів на майже 190 млрд грн. Служба безпеки України проводить системні розслідування щодо причетності російських олігархів та бізнесменів до фінансування війни РФ проти України.
- Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення стягнути у дохід держави активи, що належать сенатору Ради Федерації РФ Сергію Калашнику.
- Служба безпеки України задокументувала злочини російського олігарха Михайла Фрідмана, причетного до фінансування повномасштабної війни Росії проти України, й повідомила йому про підозру.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.