У Німеччині різко зросла кількість заяв на відмову від військової служби
Джерело: The Guardian.
У Німеччині різко зросла кількість людей, які хочуть офіційно відмовитися від військової служби зі зброєю з моральних або релігійних причин. За перше півріччя 2026 року таких заяв подали більше, ніж за весь минулий рік.
За даними Федерального відомства у справах сім’ї та громадянського суспільства, до 30 червня надійшло 5 862 заяви на отримання статусу відмовника від військової служби. Для порівняння, за весь 2025 рік таких заяв було 3 879, а у 2024 році – 2 249.
Німецьке законодавство гарантує право на таку відмову. У Конституції країни зазначено: “Ніхто не може бути примушений проти своєї совісті до військової служби із застосуванням зброї”.
Зростання кількості заяв відбувається на тлі спроб Берліна відновити боєздатність Бундесверу. З 1 січня в Німеччині запрацювала нова модель відбору: усі чоловіки з 18 років мають заповнювати анкету про готовність до служби та проходити медичний огляд. Жінкам пропонують долучатися добровільно, але вони не зобов’язані брати участь у відборі.
Формально призову в Німеччині зараз немає – його призупинили ще у 2011 році. Однак у правлячій коаліції не виключають, що обов’язкову службу можуть повернути, якщо добровільна модель не дасть потрібного результату.
Міністр оборони Борис Пісторіус хоче збільшити чисельність активних військових до 260 тисяч до 2035 року. Нині в Бундесвері служать близько 186 тисяч людей, а армія має значні кадрові та технічні прогалини.
На тлі війни Росії проти України, нестабільності у світі та тиску з боку США Німеччина поступово відходить від післявоєнної обережності у військових питаннях. Канцлер Фрідріх Мерц раніше заявляв, що хоче перетворити Бундесвер на “найсильнішу звичайну армію Європи”.
Водночас частина молоді сприймає нову систему як перший крок до повернення призову. Цього року в Німеччині проходили протести та “шкільні страйки” проти можливої обов’язкової служби. Учасники акцій заявляли, що уряд намагається перетворити їх на “гарматне м’ясо”.
Зростання кількості відмовників також пов’язують із побоюваннями щодо потенційної участі німецьких військових у кризових зонах, зокрема в Ормузькій протоці, або в можливій миротворчій місії в Україні після завершення війни.
Щоб отримати статус відмовника, заявник має подати до Бундесверу короткий лист із наміром, автобіографію та особисте пояснення причин, через які він не може служити зі зброєю.
Водночас у Німеччині зростає і протилежна тенденція: частина людей, які раніше вже отримали право на відмову, тепер відкликають цей статус. За даними німецьких медіа, у першому кварталі 2026 року так зробили 233 людини, тоді як за весь 2025 рік – 781.
- У листопаді 2025 року у німецькій армії зафіксовано найбільшу кількість заяв про відмову від військової служби з 2011 року. Загалом надійшло 3034 такі звернення, включаючи резервістів та діючих військових.
Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.
Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.
Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.
Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.
Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.