У Нью-Йорку показали найдавніший фрагмент «Одіссеї» з рядками, яких немає в сучасній версії

Джерело: Artlyst

У Метрополітен-музеї в Нью-Йорку знову виставили для публіки найдавніший із відомих збережених письмових фрагментів “Одіссеї” Гомера. Папірус, який певний час не показували відвідувачам, тепер можна побачити в галереї №162.

Повернення експоната до постійної експозиції збіглося з новою хвилею інтересу до “Одіссеї” після виходу цього літа екранізації Крістофера Нолана. У музеї вирішили також звернути увагу на інші предмети зі своєї колекції, пов’язані з поемою. Загалом у різних залах показують ще шість таких експонатів.

Сам фрагмент датують приблизно 285-250 роками до н. е. Він походить із Єгипту доби Птолемеїв і є найдавнішим відомим фрагментом “Одіссеї” цього періоду. Текст написали на папірусі чорнилом, виготовленим із сажі та води.

Фрагмент виставили так, щоб відвідувачі могли роздивитися обидві його сторони. Особливу цінність він має не лише через свій вік. На папірусі збереглися три рядки з 20-ї книги “Одіссеї”, яких немає в стандартному тексті поеми, що дійшов до наших днів.

Дослідники не вважають ці рядки помилками чи пізнішими спотвореннями. Навпаки, вони свідчать про те, що в давньогрецькому світі “Одіссея”, як і інші поеми Гомера, існувала в різних місцевих версіях.

До появи усталеного письмового тексту гомерівські поеми передавали усно. Їх виконували співці, які могли змінювати окремі деталі, розширювати епізоди або адаптувати розповідь під час виконання. Через це в різних містах і регіонах виникали власні варіанти одних і тих самих творів.

Перехід від усної традиції до письмової відбувався поступово. Лише на початку III століття до н. е. вчені Александрійської бібліотеки взялися за створення єдиного авторитетного тексту “Одіссеї”.

Бібліотека, заснована правителями династії Птолемеїв, збирала різні копії гомерівських поем із Хіоса, Аргоса, Сінопа та інших міст. Одним із завдань її вчених було порівняти ці версії та сформувати на їхній основі єдиний текст.

Саме тому папірус, який зберігається в Метрополітен-музеї, має особливе значення для дослідників. Він був створений ще до завершення цього процесу і зберіг варіант тексту, частина якого згодом не увійшла до стандартної редакції поеми.

До колекції музею фрагмент потрапив у 1909 році, коли його подарував Фонд дослідження Єгипту. Відтоді папірус залишається частиною зібрання Метрополітен-музею.

Разом із ним музей пропонує відвідувачам простежити, як сюжет “Одіссеї” відображався в мистецтві протягом століть. У різних залах виставлено шість інших предметів, безпосередньо пов’язаних із героями та подіями поеми.

Серед них – теракотова плакетка, створена приблизно у 460-450 роках до н. е., на якій зображено Афіну, що допомагає Одіссею. Також у музеї можна побачити посудину для змішування вина із зображенням Одіссея та богині Кірки.

До добірки увійшла й фреска із Поліфемом і Галатеєю, а також сердоліковий скарабей із зображенням Троянського коня, датований приблизно 500 роком до н. е.

Разом ці експонати показують, як історія Одіссея протягом понад двох із половиною тисячоліть залишалася джерелом сюжетів для митців. Її зображували на кераміці, вирізьблювали на коштовному камінні, використовували в оздобленні будівель, а тепер вона знову отримала сучасну кіноверсію.

Ватикан планує побудувати агровольтаїчну електростанцію вартістю близько €100 млн, котра має забезпечити енергетичні потреби Святого престолу протягом найближчих двох років.

Колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол у Британії, Валерій Залужний вважає, що одним із головних уроків 35 років незалежності України стала необхідність покладатися насамперед на власну обороноздатність, економічну стійкість і технологічний розвиток. У колонці для NV він також застеріг від послаблення та політизації армії на тлі можливих переговорів із Росією.

У Метрополітен-музеї в Нью-Йорку знову виставили для публіки найдавніший із відомих збережених письмових фрагментів “Одіссеї” Гомера. Папірус, який певний час не показували відвідувачам, тепер можна побачити в галереї №162.

У США у віці 101 року помер Френсіс Кліффорд Сміт, який провів за ґратами понад 70 років і вважався одним із найдовше ув’язнених людей у країні. За життя його вісім разів готували до страти, однак щоразу виконання вироку відкладали.

Президент Володимир Зеленський заявив, що антикорупційні та правоохоронні органи в Україні працюють незалежно, а їхні рішення не залежать від нього.