У Парижі відбулася зустріч «коаліції охочих»: перші результати
Джерело: Офіс президента
У межах візиту до Франції відбулися двосторонні переговори делегації України з делегацією США у складі державного секретаря Марко Рубіо, спецпредставників президента Сполучених Штатів Стівена Віткоффа та Кіта Келлога.
Українська сторона у складі міністра закордонних справ Андрія Сибіги, міністра оборони Рустема Умєрова та керівника Офісу ОП Андрія Єрмака наголосила на відданості мирним зусиллям спільно зі США, європейськими та іншими партнерами, прагненні завершити війну якнайшвидше. Українські посадовці також акцентували, що необхідне саме повне припинення вогню, на яке Україна погодилася ще 11 березня в Джидді.
Зауважується, що сторони провели конструктивну й позитивну дискусію щодо шляхів до повного припинення вогню й подальшого процесу досягнення всеохопного, справедливого та стійкого миру. Також домовилися підтримувати регулярний діалог з окреслених питань.
Згодом обидві делегації зустрілися в багатосторонньому форматі з представниками країн-учасниць коаліції охочих: дипломатичним радником президента Франції Емманюелем Бонном, радником з питань національної безпеки прем’єр-міністра Великої Британії Джонатаном Пауеллом і радником канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Єнсом Пльотнером.
Учасники зустрічі погодилися, що повне й безумовне припинення вогню має стати першим етапом на шляху до сталого миру в Україні, та обмінялися думками щодо практичної реалізації цього етапу.
Українська сторона окремо наголосила на важливості гуманітарного виміру – повернення примусово переміщених до Росії українських дітей, звільнення військовополонених і цивільних заручників. Такі заходи зі зміцнення довіри є важливими елементами для початку мирного процесу.
Сторони також обговорили наступні кроки й домовилися про подальші регулярні контакти в межах просування мирних зусиль.
Зауважимо, за даними ЗМІ, британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”.
Загалом вже більш як 30 країн вже виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну, повідомив представник прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера.
Днями президент Франції Емманюель Макрон заявив, що запропоновані миротворчі сили будуть здатні дати відсіч російському вторгненню, якщо Москва вирішить знову напасти на Україну.
- За даними ЗМІ, деякі високопосадовці з адміністрації президента США Дональда Трампа скептично ставляться до зацікавленості Кремля припинити війну в Україні, а відтак закликають лідера Штатів проявити жорсткішу позицію щодо РФ.
- Державний секретар США Марко Рубіо застеріг Росію від затягування з переговорами про припинення вогню.
- Розміщення миротворчих військ в Україні, котре запропонували Велика Британія та Франція в межах угоди про припинення вогню з Росією, – це питання, яке має вирішити Київ, а не Москва, заявив президент Франції Емманюель Макрон.
- Французький президент Емманюель Макрон повідомив, що низка європейських та неєвропейських країн висловила бажання приєднатися до коаліції для розгортання військ в Україні.
- Дипломати з Пекіна звернулися до ЄС щодо участі у миротворчому контингенті в Україні.
-
1 березня президент Чехії Петер Павел наголосив на необхідності сформувати “широку коаліцію” країн-союзниць з метою підтримки “справедливого миру в Україні”.
7 жовтня внаслідок ракетного удару РФ по житловому будинку у Прилуках загинули однорічні Олександр, Кирило та Сергій. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Російський агент, котрий на замовлення ФСБ планував підірвати воїна Десантно-штурмових військ ЗСУ у Запоріжжі отримав 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Уряд Литви продовжив до березня 2028 року тимчасовий захист для громадян України, котрі рятуються від війни. Цього разу запроваджується умова надання тимчасового захисту. Якщо особа підлягає призову на військову службу в Україні, вона має надати докази її проходження.
7 жовтня Європарламент ухвалив рекомендації щодо відносин із Китаєм, закликавши, зокрема, посилити тиск на Пекін через підтримку російської війни проти України та розширити обмеження проти тих, хто допомагає Москві обходити санкції.
До кінця 2026 року видатки російського бюджету на оборону можуть сягнути 17 трлн рублів — близько $199 млрд. Це приблизно на 40% більше, ніж уряд Росії закладав у бюджет наприкінці 2025 року, повідомили два джерела, близькі до російського уряду.