У Польщі вважають, що ракета, яка рік тому впала на території Пшеводува, є українською – Rzeczpospolita

Джерело: Rzeczpospolita

Польські експерти дійшли висновку, що ракета, яка у листопаді 2022 року впала у Пшеводуві та розірвалась – це українська зенітна ракета.

За даними видання, попри начебто недостатню співпрацю української сторони, яка “досі не надала Польщі жодних матеріалів”, польські експерти дійшли висновків про те, що ракета, яка впала у Пшеводуві, не могла бути запущеною з Росії.

Речник Національного офісу прокурора Польщі Лукаш Лапчинський підтвердив журналістам одержання відповідного висновку, але зазначив, що не може розповідати усіх подробиць.

Він додав, що Польща вже здійснила всі можливі слідчі дії, які мали бути на цьому етапі розслідування.

“Ми надіслали запит на юридичну підтримку з боку України та очікуємо відповіді”, – повідомив Лапчинський.

Висновок експертів ґрунтується на інформації з великої кількості джерел, зокрема засекреченій інформації від польських національних служб.

На думку експертів, ракета, яка впала у Польщі – це ракета системи С-300 серії 5В55, вироблена у Росії. Прокуратурі також нібито відомо, де саме на території України її випустили для збиття цілі під час масованої ракетної атаки РФ на Україну 15 листопада 2022 року.

Ракети ППО випустили по цілі у парі, одна з них влучила, інша продовжувала політ.

“У такій ситуації в ракеті після досягнення певної висоти мають спрацювати механізми самознищення. Але цього не сталося, ми не знаємо, чому”, – сказав журналістам співрозмовник, знайомий із розслідуванням.

Вказується, що польська прокуратура від початку схилялася до версії про С-300 після того, коли знайшли осколки ракети.

Експерти виключають, що ракета могла долетіти з території Росії, тому що вона може подолати не більш, ніж 90 км. Також виключено запуск із Білорусі, бо звідти до Пшеводува відстань іще більша.

Що передувало?

15 листопада 2022 року Росія здійснила масований ракетний обстріл України. Тоді вибухи лунали у низці міст, зокрема Києві, Львові, Рівному, Харкові, Житомирі й інших містах.

Увечері того ж дня речник уряду Польщі Пйотр Мюллер повідомив про скликання комітету ради міністрів з питань національної безпеки й оборони. Водночас у польських ЗМІ з’явилися повідомлення про вибухи біля кордону з Україною та загибель двох фермерів.

Згодом МЗС Польщі заявило про російське походження ракети, яка вбила двох людей у Пшеводуві. При цьому Варшава не вважала інцидент навмисним нападом на країну.

Президент США Джо Байден заявив партнерам по G7 і НАТО, що вибух у Польщі, ймовірно, був спричинений ракетою від української системи ППО.

17 листопада голова Бюро міжнародної політики при президенті Польщі Якуб Кумох повідомив, що на місці падіння ракети у Пшеводуві працюють українські фахівці. А прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький через декілька днів заявив, що записи камер не підтверджують, звідки було випущено ракета.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.

З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору. 

30 жовтня російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа.