У Повітряних силах прокоментували вранішню атаку росіян на Київ

Джерело: речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат в етері телемарафону

Вранці 11 листопада у Києві пролунали потужні вибухи. Попередньо, окупанти атакували столицю балістичними ракетами. У повітряних силах пояснили, чому сигнал тривогу почав лунати вже після вибухів.

За словами Ігната, поки що невідомо про те, які наслідки виникли після вибухів, однак він наголосив, що була робота ППО.

“Можливо, є якісь уламки чи якісь пошкодження. Чекаємо оперативної інформації від місцевої влади, але була робота ППО. Вона спрацювала біля Києва. Розуміємо, що по балістиці можуть працювати тільки визначені зенітні ракетні засоби. Очікуємо зараз результатів від повітряного командування “Центр”, які цілі були та скільки цілей було уражено”, – пояснив він.

Речник також зауважив, що балістичні ракети летять надзвичайно швидко та радіолокаційно, а тому менш помітні і їх не можна швидко виявити. Саме тому повітряна тривога почала лунати вже після вибухів.

Що відомо?

Вранці 11 листопада у Києві пролунали два потужні вибухи. За попередніми даними – була робота ППО по ворожих ракетах. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що вибухи пролунали на лівому березі столиці.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.