У Раді зареєстрували законопроєкт про захист прав нацменшин без русифікаторських норм
Джерело: Володимир Вʼятрович/Facebook
Депутати, урядовці та представники громадянського суспільства спільно працювали над змінами до урядового законопроєкту, аби усунути з нього неприйнятні русифікаторські норми. У підсумку сторони досягли консенсусу, зазначив народний депутат з фракції “Європейська Солідарність” Володимир Вʼятрович.
Проєкт закону істотно відрізняється від внесеного урядом варіанту, який викликав хвилю протесту під гаслом “Євроінтеграція без русифікації!”.
Основні зміни документа:
- Не вноситимуться зміни в законодавство про книговидання, які загрожували б поверненням російської на наш книжковий ринок, натомість на книжки, видані мовами Європейського Союзу, не поширюватиметься вимога видавати 50% видань українською.
- Телеканали і радіостанції, які захочуть вести мовлення мовами ЄС або окремих національних меншин України, зможуть знизити обов’язкову частку української мови в етері до 30%, але така можливість не поширюватиметься на російську мову.
- Не вноситимуть зміни до визначення україномовної програми, які загрожували перетворити це визначення на фікцію.
- Не буде російськомовної реклами. Але на місцевих телеканалах і радіостанціях може бути реклама мовами ЄС.
- Матеріали виборчої агітації мовами меншин дублюватимуться українською.
- Учні шкіл, а також студенти приватних університетів зможуть більшу частину навчального часу навчатися мовами ЄС, але за рішенням закладів освіти частка навчання українською може збільшуватися.
- Оновлене визначення населеного пункту, де традиційно проживають національні меншини, вже не дозволить записати до таких пунктів ледь не всі міста України, бо поширюється лише на населені пункти, де представників такої меншини хоча б 10%.
По суті, ми зберегли всі закладені в первісній версії урядового проєкту зміни, спрямовані на захист прав меншин, але всі ці нововведення не поширюватимуться на російську мову як мову держави-агресора. І не на 5 років, як планував уряд, а безстроково, – зауважив депутат.
Вʼятрович висловив щиру подяку активістам спільноти “Мова об’єднує”, а також колегам-депутатам, які подали спільні конструктивні пропозиції до законопроєкту. А також й уряду, який ці пропозиції врахував.
Звичайно, краще було б, якби уряд вів діалог із парламентом і суспільством до реєстрації законопроєкту і не чекав суспільного обурення для початку такого діалогу, але головне, що ми вийшли на якісний результат, – зазначив Вʼятрович.
Він також висловив сподівання, що законопроєкт вже найближчими днями підтримає профільний комітет і ухвалить парламент – за основу і в цілому.
Раніше мовні експерти застерегли від законопроєкту №10288.
- Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав програму популяризації української мови.
- 28 вересня у Національному заповіднику “Софія Київська” презентували сучасний переклад Біблії українською мовою.
- 10 листопада уряд прийняв рішення щодо виключення з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників російським та радянським діячам.
- 28 вересня 2014 року – рівно 6 років тому – у Харкові знесли пам’ятник Леніну висотою 20 метрів. Він простояв на майдані Свободи 50 років та вважався найбільшим пам’ятником Леніну в Україні.
- Ми зможемо “деокупувати” свій мозок, тільки поважаючи самих себе, своє історичне минуле та наше героїчне сьогодення – історик Ігор Кошіль.
Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.
Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).
Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.
Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.
Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.