У Реєстрі збитків запустили Систему обліку немайнової шкоди

Джерело: Денис Шмигаль/Telegram

У Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок російської агресії, запустили Системи обліку інформації про немайнову шкоду.

Сьогодні створюємо умови для запуску Системи обліку інформації про немайнову шкоду, яка перебуватиме у віданні Міністерства соціальної політики, — зазначив глава уряду Денис Шмигаль.

Він додав, що насамперед мова про вбивства росіянами цивільних, про зниклих безвісти за особливих обставин, втрату дітьми своїх батьків, шкоду від внутрішнього переміщення.

Систему інтегрують з іншими реєстрами та базами.

Ми послідовно втілюємо в життя принцип “РФ заплатить”. Формуємо міжнародний компенсаційний механізм, у межах якого вже функціонує Реєстр збитків. У ньому відкрито дев’ять категорій, за якими українці можуть подавати заяви. Працюємо над тим, аби до кінця року відкрилися усі 45 категорій Реєстру збитків, — додав Шмигаль.

Зауважимо, раніше Реєстр збитків для України оголосив про відкриття нових категорій заяв для осіб, котрі постраждали від серйозних порушень внаслідок агресії Росії. Про це оголосили під час зустрічі на високому рівні між прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і Радою та Виконавчим директором Реєстру збитків для України.

Також Реєстр збитків відкрив категорію заяв щодо зникнення безвісти близького члена сім’ї.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.