У РНБО прокоментували погрози Путіна атакувати Київ «Орєшніком»
Джерело: Андрій Коваленко/Телеграм
Керівник Центру протидії дезінформації при Раді нацбезпеки та оборони Андрій Коваленко прокоментував заяви глави РФ Володимира Путіна, наголосивши, що той вирішив зробити ставку на інформаційне залякування.
Путін відзначив, що залякування ракетою “Орєшнік” не мало потрібного йому ефекту, тому вирішив вдатися до нових погроз.
Путін бачить, що залякування “Кєдром”, більш відомим у медіа як “Орєшнік”, не спрацьовують так, як йому хотілося б. Тому він підвищує інформаційну складову цих залякувань словами про “центри ухвалення рішень”. Ставка виключно на інформаційний вплив і створення паніки, – пояснив Коваленко.
Глава ЦПД нагадав, що Росія у цьому продовжує дотримуватися своєї незмінної тактики із 2022 року. Тоді як реакція на це з боку демократичного світу має бути простою – посилення тиску на РФ. І додав: “мир через силу”.
Путін 28 листопада пригрозив новими ударами ракетою “Орєшнік” по Україні, зокрема й про можливість атаки на “центри ухвалення рішень у Києві”.
З такою заявою він виступив на саміті ОДКБ.
За його словами, зараз російські Міноборони та генштаб обирають цілі на території України для нових ударів “Орєшніком”. Не виключено, що це будуть урядові будівлі у Києві.
Також на саміті очільник Кремля продовжив розхвалювати можливості ракети. До прикладу, він повідомив, що все, що опиниться в епіцентрі вибуху ракети, “розділиться на елементарні частинки, фактично, перетворюється на пил”.
Він додав, що ракета може вразити навіть найзахищеніші об’єкти, і ті, що розташовані на глибині.
Путін наголосив, що Росія почала серійне виготовлення “Орєшніка”, а аналоги цієї ракети за кордоном “з’являться нешвидко”.
За його словами, РФ завдаватиме ударів у відповідь на атаку західними ракетами по її території, зокрема й “Орєшніком”.
Вперше про атаку новою балістичною ракетою “Орєшнік” Путін повідомив 21 листопада, після того, як нею поцілили по Дніпру.
Читайте також: The Guardian: «Червоні лінії» Путіна – лише слова, РФ – не така сильна, як вважають
- Після того, як РФ атакувала Україну новітньою ракетою “Орєшнік”, у Росії почали продавати відповідний мерч з Путіним.
- Парламентська асамблея НАТО схвалила резолюцію, в якій підтримали право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї закликали надати Києву відповідне озброєння.
- 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.
- США близькі до угоди про надання Україні далекобійних ракет JASSM, які могли б досягти глибини Росії, однак Києву доведеться зачекати кілька місяців, оскільки США розв’язують стандартні технічні проблеми, заявили представники США.
Ввечері 30 вересня президент Володимир Зеленський заявив, що ситуація на Запорізькій атомній станції аварійна наразі критична через тривале відключення від живлення.
З 2022 по 2025 роки Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди закупили в Росії зріджений природний газ на 34,3 млрд євро. За той самий час вони направили Україні сумарно 21,2 млрд євро. Про це мовиться у дослідженні THE LNG TRAP Europe’s Fossil Gas Dependence on Russia and the United States, оприлюдненому організацією Greenpeace.
Альона Лєсніченко, яка разом із чоловіком та дітьми загинула під час російської атаки на Сумщину, чекала на двійню.
Зниження темпів зростання російської економіки, котрі цього року стали майже нульовими, набуло “некерованого” характеру, заявив Олександр Шохін — голова Російського союзу промисловців і підприємців, найбільшого в країні бізнес-об’єднання з мільярдерами зі списку Forbes у складі правління.
Євросоюз має намір відмовитися від російських енергоресурсів не пізніше 2027 року, втім, Угорщина та Словаччина не хочуть припиняти закупівлі у “Газпрому”. Проте на шляху їхніх намірів стоїть Болгарія — у буквальному сенсі: саме через неї проходить остання труба, якою через “Турецький потік” досі надходить російський газ до Європи. І Софія не планує протидіяти планам із припинення цих постачань.