У Росії між двома спецслужбами розгорнулася боротьба за активи Пригожина – NYT
Джерело: New York Times
Після смерті ватажка ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина між російськими Службою зовнішньої розвідки (СЗР) і розвідкою Міноборони – Головним управлінням Генштабу (ГРУ) розгорнулася боротьба за активи його імперії. При цьому прибуткові операції в Африці вважаються “найголовнішим призом”.
Як пояснили у виданні, власником частини цивільних активів може стати син Пригожина Павло. Водночас він має право претендувати і на військові, оскільки деякі найманці не хочуть переходити під керівництво сторонніх структур і підтримують передачу влади синові Пригожина.
За словами західних посадовців, за основні підрозділи імперії Пригожина змагаються дві розвідувальні структури – Служба зовнішньої розвідки (СЗР) і розвідка Міноборони – Головне управління Генштабу (ГРУ). Так, СЗР, ймовірно, забере медіабізнес – організації, що займаються пропагандою і дезінформацією за кордоном; а найманські операції опиняться під контролем Міністерства оборони і ГРУ.
У виданні зауважили, що ознаки цього вже помітно. Зокрема наприкінці серпня до африканських країн, де діє ПВК “Вагнер”, здійснила візит делегація російських військових на чолі із заступником міністра оборони Юнус-Беком Євкуровим.
Окрім цього, до складу делегації входив один з провідних російських шпигунів, генерал Андрій Авер’янов. На думку західних посадовців, Авер’янов є головним кандидатом на керівництво принаймні частиною операцій “Вагнер”.
Утім, експерти додали, що російська влада не зможе повністю контролювати “Вагнер” або керувати ПВК так само ефективно, як Пригожин. Потенційним спадкоємцем імперії може стати син Павло, який, за словами самого Пригожина, воював у Сирії і “був та постійно знаходиться в гарячих точках у складі ПВК “Вагнер”.
Як повідомляється, Павло Пригожин може зберегти деякі російські активи батька, проте для країн за кордоном важлива також і геополітична складова військової підтримки. Опитані американські посадовці переконані, що до проведення військових операцій за кордоном можуть бути залучені інші найманські групи, і головним кандидатом є ПВК “Редут”, заснована колишніми десантниками і офіцерами військової розвідки.
“У найслабших країнах Африки, як і раніше, фіксується сильний ринок для головної пропозиції “Вагнер” – захисту режиму. А смерть Пригожина тільки посилила апетит деяких африканських країн до більш тісних відносин з Кремлем. Зокрема йдеться про тих, які раніше побоювалися ПВК “Вагнер”, таких як Буркіна-Фасо”, – підкреслили співрозмовники видання.
ДОВІДКА: 23 серпня у Тверській області РФ розбився літак Embraer ERJ 135 з бортовим номером RA-02795, що належить засновнику ПВК “Вагнер” Євгену Пригожину. Згодом російські пропагандисти підтвердили, що на борту літака перебував Пригожин та співзасновник ПВК “Вагнер” Дмитро Уткін.
- В адміністрації президента США заявили, що ватажок ПВК “Вагнер” Євген Пригожин був холоднокровним убивцею. Він не став винятком у довгому списку Кремля щодо ліквідації своїх опонентів.
- США вважають, що літак глави ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина був збитий ракетою “земля-повітря”, запущеною з території Росії, повідомили два американські посадовці на умовах анонімності.
- Президент США Джо Байден припустив, що за катастрофою літака глави ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина в РФ міг стояти російський президент Володимир Путін.
- Бразильський центр дослідження та запобігання аеронавігаційним подіям (CENIPA) заявив, що Росія повідомила, що не буде розслідувати “за міжнародними правилами” авіакатастрофу бразильського літака Embraer, у якій загинув лідер найманців Євген Пригожин.
Російська влада ненавмисно визнала успішну операцію Збройних сил України проти свого найважливішого військового корабля. Через технічну помилку суду російською стороною було вперше підтвердження влучання двох ракет, які відправили крейсер “Москва” на дно.
Ввечері 26 січня російські війська вдарили ракетами по Харкову. Через ворожий обстріл є інформація про ушкодження житлових багатоповерхових будинків та школи в Індустріальному районі, повідомив мер міста Ігор Терехов.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен виступила з гострою критикою минулої енергетичної політики Європейського Союзу. Вона наголосила на необхідності досягнення повної самостійності Європи у всіх стратегічних галузях, щоб уникнути впливу зовнішніх режимів.
26 січня Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила скаргу захисників народної депутатки Юлії Тимошенко на ухвалу слідчого судді Віталія Дубаса, втім, залишила заставу у 33 млн грн.
Другий термін Дональда Трампа ознаменувався радикальною централізацією зовнішньої політики США. Президент дедалі частіше ігнорує традиційних дипломатів, покладаючись на вузьке коло довірених осіб у вирішенні долі Гренландії та завершенні війни в Україні.