У Румунії вкотре виявили уламки дрона поблизу кордону з Україною

Джерело: пресслужба Міністерства нацоборони Румунії

Румунія продовжує пошук можливих фрагментів безпілотників, які впали наприкінці липня на румунський берег Дунаю внаслідок атак російських військ на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в Україні.

Фахівці з Міноборони та інших установ із системи національної оборони країни провели пошук 20 серпня у районі поблизу села Периправа в повіті Тулча, позначеного як можливий район падіння елементів безпілотника.

Слідча група вилучила докази з місця події для проведення експертизи, згідно з юридичними процедурами. Місце розташоване в болотистій місцевості, за межами населених пунктів, без жодних елементів інфраструктури, — зауважили у повідомленні.

У відомстві додали, що у “режимі реального часу” продовжують інформувати про ситуацію союзників, залишаючись з ними на постійному зв’язку.

Окрім цього, Міноборони Румунії вкотре засудило атаки Росії проти українських цивільних об’єктів та інфраструктури, “які є невиправданими і такими, що серйозно суперечать нормам міжнародного права”.

Нагадаємо, у Румунії на узбережжя Чорного моря викинуло міну, яку у вівторок, 13 серпня, військово-морські сили країни знешкодили.

Також раніше Румунія заявила, що виявила на своїй території фрагменти російських безпілотників, проте в НАТО стверджують, що не бачать ознак навмисного нападу на територію Альянсу.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.