У Римі зібралися усі кардинали для участі у конклаві з обрання нового Папи

Джерело: Reuters

5 травня усі 133 кардинали, котрі мають право голосу на конклаві з обрання нового Папи Римського, вже прибули до Риму. Таємне голосування розпочнеться у середу пообіді за зачиненими дверима Сікстинської капели. Право обирати нового понтифіка мають кардинали віком до 80 років.

На конклаві мають зійтися дві основні течії у Церкві: одні шукають продовжувача курсу Франциска на відкритість, прозорість і реформування, інші виступають за повернення до традиціоналістської моделі, орієнтованої на суворе дотримання догматів.

Від смерті Папи Франциска 21 квітня кардинали майже щодня збиралися для обговорення стану Католицької церкви, яка нині налічує 1,4 мільярда вірян. Ватикан повідомив, що 180 кардиналів, зокрема 132, які братимуть участь у конклаві, взяли участь у синодальному засіданні в понеділок вранці. 133-й кардинал також перебуває в Римі, але не брав участі в дискусіях.

Два кардинали, один з Іспанії і один з Кенії, не зможуть взяти участь у конклаві за станом здоров’я, повідомили у Ватикані та нагадали, що конклави часто тривають по кілька днів, проходять численні голосування, перш ніж претендент отримає необхідну більшість у три чверті голосів, щоб стати Папою Римським.

За словами речника Ватикану, серед головних тем зустрічі були внутрішні розбіжності в Церкві. Зокрема мовилося про рішення Франциска дозволити благословення для одностатевих пар та ініціативи щодо ширшої участі жінок у церковному житті.

Конклав може тривати кілька днів. На час виборів кардиналам заборонено будь-які контакти із зовнішнім світом.

Серед основних претендентів на пост глави Римо-католицької церкви називають 70-річного державного секретаря Святого Престолу кардинала П’єтро Пароліна, котрий до недавнього часу вважався другою особою у Ватикані після Папи. Паролін, уродженець Північної Італії, як і більшість Пап-італійців за минулі 250 років, є фаворитом у букмекерських конторах і часто згадується серед ймовірних кандидатів.

Також серед фаворитів – ще двоє італійських кардиналів, які, як і Паролін, підтримують курс покійного Франциска. Це 60-річний латинський патріарх Єрусалима П’єрбаттіста Піццабалла і 69-річний архієпископ Болоньї Маттео Марія Дзуппі.

Вибори триватимуть доти, доки один із кандидатів не набере понад дві третини голосів кардиналів. Про обрання нового Папи сповістить традиційний білий дим, що здійметься з труби над Сікстинською капелою.

У перший день конклаву може бути проведене одне голосування. Якщо ж у перший день голосування не проводилося або не було визначено переможця, у наступні дні проходитиме по чотири голосування щодня: два вранці та два ввечері. Якщо за 33 тури голосування кардиналам не вдасться обрати нового Папу, визначаються два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів у попередньому турі. Подальше голосування відбувається лише між ними, самі фіналісти не мають права брати участь у голосуванні.

Після обрання головуючий на конклаві кардинал запитує нового Понтифіка, чи приймає він обрання, і яке ім’я бажає собі обрати.

Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.

Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.

Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково

Правляча партія прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді втратила округ Банкіпур у штаті Біхар, який контролювала чотири виборчі цикли поспіль. Перемогу здобув засновник партії Jan Suraaj Прашант Кішор, який уперше балотувався на виборах.

Президент Володимир Зеленський підписав низку указів про звільнення українських послів у країнах Європи, Азії та Північної Африки. Окремим рішенням він призначив Вікторію Ляліну-Бойко постійною представницею України при ЮНЕСКО.