У Середземному морі росіяни утримують два носії крилатих ракет «Калібр» – ВМС ЗСУ

Джерело: ВМС ЗСУ

Станом на ранок 2 вересня у Середземному морі російські окупанти утримують на бойовому чергуванні два носії крилатих ракет “Калібр”.

Зокрема, у Чорному морі на бойовому чергуванні перебувають 7 ворожих кораблі, ракетоносії – відсутні.

Тим часом, у Середземному морі – 8 ворожих кораблів, зокрема два носії крилатих ракет “Калібр” загальним залпом до 24 ракет.

Натомість в Азовському морі на бойовому чергуванні – один ворожий корабель, ракетоносії – відсутні.

За добу, в інтересах РФ, прохід Керч-Єнікальською протокою здійснили:

  • до Азовського моря – 15 суден, з них 4 рухалось з протоки Босфор;
  • до Чорного моря – 15 суден, з них 6 продовжило рух у напрямку протоки Босфор;

У ВМС ЗСУ зауважили, що РФ продовжує порушувати Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі 1974 р. (SOLAS), вимикаючи системи автоматичної ідентифікації (AIS), на цивільних суднах в акваторії Азовського моря.

ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.

Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.

Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.

Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.

Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.