У Швеції перебуває мінімальна кількість мігрантів за минулі роки

Джерело: DW

У 2024 році кількість мігрантів, котрі бажають отримати притулок у Швеції, є найнижчою за тривалий час. Про це свідчать дані Національного інституту статистики, заявила міністерка у справах міграції Марія Мальмер Стенергард. З січня до травня 2024 року з країни виїхало на 5700 осіб більше, ніж до неї в’їхало. Очікується, що тенденція збережеться.

Кількість клопотань про надання притулку у Швеції нині є найнижчою з 1997 року.

Однак ця тенденція не є новою. Вже у 2016 році у Швеції було подано набагато менше прохань про притулок – 22 тисячі. Роком раніше їх було 156 тисяч – дуже високий показник для країни з населенням трохи більше ніж 10 мільйонів осіб.

Різке зниження кількості клопотань про притулок пояснюється зміною міграційного курсу уряду. Якщо раніше Швеція проводила досить ліберальну міграційну та інтеграційну політику і приймала безліч осіб із кризових країн, таких як колишня Югославія, Афганістан, Сирія, Ірак і Сомалі, то наприкінці 2015 року соціал-демократи, котрі перебували при владі, істотно змінили курс. Таку політику проводить новий уряд, який перебуває з жовтня 2022 року при владі у Швеції на чолі з прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном.

Загалом актуальні цифри свідчать, що в минулі роки Швеція ефективно обмежує міграцію. Однак однією з ознак того, що це не вирішує всіх її проблем, можна вважати рівень злочинності та кількість банд. Боротьба з цим явищем є важливою метою нинішнього консервативного прем’єра, який пояснює це “безвідповідальною міграційною політикою” попереднього уряду та невдалою інтеграцією мігрантів.

Країна вже багато років бореться зі злочинними угрупованнями, котрі в основному фінансуються внаслідок торгівлі наркотиками та шахрайства. Через конфлікти між бандами у Швеції постійно відбуваються смертельні перестрілки та вибухи. Непоодинокі випадки, коли гинуть безневинні люди, звичайні перехожі. Злочини такого роду зазвичай відбуваються в бідних кварталах і передмістях, де живуть в основному особи з міграційним корінням. На думку експертів, це пов’язано з високим рівнем безробіття, відсутністю перспектив та бідністю у цих районах.

Нещодавно канцлер Німеччини Олаф Шольц, відвідавши місце нападу на відвідувачів фестивалю в Золінгені, заявив про необхідність прискорити депортацію нелегальних мігрантів на тлі погіршення безпекової ситуації.

В Індії поліція примусово доправила до лікарні активіста Сонама Вангчука. Він три тижні голодував у Нью-Делі та вимагав відставки міністра освіти Дхармендри Прадхана.

Іспанія готується до третьої хвилі спеки цього літа. За прогнозом Державного метеорологічного агентства країни (Aemet), уже з вівторка, 21 липня, температура різко підвищиться, а в окремих районах повітря прогріється до 45°C. На цьому тлі в країні вже тривають дві великі лісові пожежі, які не вдається взяти під контроль.

19 липня відзначають Всесвітній день фотографа. Християни сьогодні згадують преподобну Микрину.

Триває 1607-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.

За даними синоптиків, у неділю, 19 липня, в низці областей України очікуються дощі з грозами.